Український громадсько-політичний процес, насьогодні все частіше використовується Москвою для штучного провокування хаосу. Саме тому, в українському суспільстві наростають відчуття абсурду, невизначеності й хаосу, зростає підтримка популістів. Збільшилися еміграційні настрої. Довіра до політиків і державних інститутів залишається низькою. В країні, яка три роки тому пережила мільйонну Революцію Гідності, сьогодні неможливо зібрати кілька сотень активістів на мирну акцію щодо найважливіших питань. Водночас стає дедалі більше бажаючих вчиняти дебоші й погроми – і багато таких щиро вважають себе патріотами, не усвідомлюючи, що стали своєрідною «зброєю» в руках ворога.

Все це є наслідками та свідченням того, що над генеруванням хаосу й абсурду в Україні відчайдушно працює Кремль.

Але, для такої негативної динаміки є об’єктивні внутрішні чинники. Майже кожен українець чув про «п’яту колону», про провокаторів, про «гібридну агресію» – сучасну воєнну стратегію Росії. Однак лише одиниці розуміють, що «гібридна агресія» щодня відбувається всередині вільної України: в парламенті, на телеканалах, в посольствах західних країн тощо. Відбувається за тією самою тактикою, з тими ж технологіями, що й втручання Москви в політику США, Британії, Франції. Все те, що можна об’єднати поняттям - глобальна війна Кремля.

Мета гібридної агресії, насправді, – насамперед хаос і керований конфлікт, а не формування проросійської громадської думки щодо якихось конкретних питань. Тому інструментами кремлівської агресії часто є не відверті зрадники, т.зв. «п’ята колона», яких, звісно, не можна не приймати до уваги, а щирі внутрішньоукраїнські суб’єкти. Їх зазвичай використовують «втемну», «безконтактно». Саме тому російське гібридне вторгнення переважно неочевидне не лише для звичайних громадян, а навіть для наших можновладців. Адже, нажаль, їхній горизонт мислення не передбачає настільки масштабних і «довготривалих» комбінацій, як багаторічне  масштабне продукування хаосу заради майбутнього контролю.

На сьогоднішній день основним важелем, який здатен спотворити існуючу реальність, гіперболізувати масштаб і значення внутрішніх проблем України, применшити результати й значення загрози російської агресії, російського впливу вцілому, як, напевне, основний елемент гібридної війни, залишаються підконтрольні промосковським медіамагнатам засоби масової інформації, за допомогою яких штучно «приховується» проблема агресії Росії в потоці інших новин, виводячи на передній план інформаційне сміття. За допомогою таких ЗМІ штучно піднімаються теми, які поглиблюють суспільні розбіжності й радикалізують погляди.

Так в аудиторії цілеспрямовано формують враження про невиправну абсурдність ситуації в країні, вічну інституційну неповноправність української держави, відсутність надій і перспектив, неминучість і хаотичність зростання екстремізму й насильства в суспільстві.