У сучасній війні підрозділи протиповітряної оборони бригадної ланки відіграють важливу роль у закритті українського неба над позиціями наших військ. Особливо їхня роль відчутна в боротьбі з ворожими БПЛА та вертольотами.
Про особливості цієї роботи розповів офіцер батареї протиповітряної оборони окремої десантно-штурмової бригади Юрій Кочевенко.
— На сьогодні українські фахівці протиповітряної оборони мають унікальний досвід та можливості щодо ведення бойових дій. Про результати їхньої роботи ми всі отримуємо майже щоденні зведення з офіційних джерел, — розпочинає розмову Юрій. — Що стосується роботи зенітників саме нашої бригади, то за час широкомасштабного вторгнення на їхньому рахунку вже чотири літаки, чотири вертольоти та 16 БПЛА типу «Орлан-10».
Майстерна робота нашої протиповітряної оборони вже давно змусила противника змінити тактику застосування авіації. Секрет успішного застосування підрозділів ППО саме бригадної ланки полягає у їхній високій навченості та правильному розташуванню на місцевості.
— У хорошу погоду противник активно застосовує літаки з великої висоти та відстані, тож дістати їх наявними у нас переносними зенітними ракетними комплексами неможливо — тут потрібні більш потужні засоби на кшталт «БУК-М1» або С-300, — зазначає Юрій. — Щодо загальної тактики застосування вертольотів та штурмової авіації, то росіяни здебільшого намагаються дістатися лінії фронту на низьких висотах та використовують складки місцевості, а перед пуском ракет літаки або вертольоти роблять невеличку горку (кабрування), що сильно зменшує точність таких обстрілів. Здебільшого під час пусків візуального контакту з ними немає. Після залпу вони одразу виконують розворот та тікають в тил. Саме під час таких маневрів пілоти інколи допускають помилки та потрапляють на кілька секунд у приціл наших зенітників.
Наразі українські підрозділи протиповітряної оборони бойових бригад можуть навіть обирати різні типи зброї для виконання завдань.
— Ми маємо вже великий досвід використання різних типів переносних зенітних ракетних комплексів по ворожих цілях, тож добре знаємо, який з них буде найбільш ефективним проти конкретної повітряної цілі, — розповідає офіцер. — Наприклад, БПЛА «Орлан-10» має дуже невелике теплове випромінювання, тож вразити його зі «Стінгера», «Ігли» або польського «Перуна», які мають теплову головку самонаведення, майже неможливо. Для боротьби з ними ми використовуємо новітній британський LLM Martlet.
Кожний із перелічених вище ПЗРК має свої плюси. Детальніше про них розповів військовослужбовець батареї протиповітряної оборони окремої десантно-штурмової бригади Андрій.
— Зараз у мене в руках новітній британський LLM Martlet. Це оновлена версія вже широко відомого в Україні зенітного ракетного комплексу Starstreak. Особливістю цих комплексів є необхідність корегування польоту ракети на всій траєкторії оператором, на кшталт нашого ПТРК «Стугна». Це вимагає від нас високих фахових навичок, але надає можливість знищувати цілі, які мають малий тепловій слід, — розповідає Андрій. — Інші комплекси — «Стінгер», «Ігла» або «Перун» мають теплову головку самонаведення, що дозволяє після захоплення цілі та запуску ракети одразу покинути позицію та заховатися в укриття. До речі, «Перун» можна використовувати навіть вночі.
Покидаючи позицію, ми побажали хлопцям, щоб кожна запущена ними ракета завжди вражала ворога та робила наше небо чистішим.
