Дуже класний меседж був у Петра Порошенка, як кандидата на пост президента України. Класний тому, що всім здавалося, що Петро Олексійович хоче, знає, може і буде «жити по новому», а разом з ним і вся країна.

Але пройшов тиждень, іде вже другий, четвертий після голосування, а новообраний президент нічого сутэво не дає про себе знати, як то кажуть «ні пари з вуст». За цей час в Україні з’явилися ворожі танки, не виключено, що з’явиться і авіація та інше важке озброєння,  прикордонники втратили контроль над частиною кордону, одним словом - ситуація різко погіршується і по всім напрямках. Більше того, над територією України збиваються транспортні військові літаки, щоденно гинуть сотні і сотні, в тому числі і мирних людей.

Від новообраного президента перш за все країна (вчорашній виборець) очікує швидких та нестандартних дій на Донбасі та Сході України.

 Але, на сьогодні,  президент вичікує, таким чином передає сепаратистам та їх російським поплічникам ініціативу, ті швиденько беруть її в свої руки та ввозять важке озброєння в міста та населені пункти, яке збиває і вбиває наших людей і військових.

Складається перше враження, що П.Порошенко на сьогодні займається геть іншими справами в першу чергу: терміново призначаючи керівника ДУСі Сергія Березенко, комплектує з своїх людей Адміністрацію Президента( Б.Ложкін та Г.Зубко, прес-секретар С.Цеголко та першого помічника Ю.Онищенко), а до Ради Національної Безпеки, до СБУ, до ЗСУ та МВС поки руки не доходять…

Знаю, що президенту зі всіма потрібно домовитися, узгодити, отримати лояльність та заручитися підтримкою, бо одна тільки «сім’я» Литвинів чого варта, хочуть залишити все як було, та ще і очолити все, все, все і попробуй це «все» не врахувати!

Я б, порадив президенту, терміново зайнятися військовою безпекою країни, залучивши сюди його вчорашніх опоненті по президентських перегонах, поклавши  відповідальність на всіх рейтингових політиків. А.Гриценко – міністр оборони, О.Ляшко – голова ради.нац.безпеки, Ю.Тимошенко –«успішний» переговорник та особиста симпатія В.Путіна по енергетичній безпеці (газу) з базовою ціною S268,5 доларів за 1 тис.кубів. Таким чином, є реальна можливість і необхідність з формувати колективну відповідальність серед вчорашніх претендентів  та широку  політичну коаліцію  реальної народної підтримки. Якщо цього не зробити, то знову, з великою вірогідністю, відбудеться політичний «міждусобойчик», де вся відповідальність ляже на чинного президента України. Це гарний шанс для П.Порошенка, можливо єдиний шанс, позбавитися нав’язливої «дружби» зі сторони нових-старих друзів, під приводом, дійсно складної ситуації в Україні і необхідності нестандартних дій та вчинків.

Коли починали керувати країною попередники Петра Олексійовича( Віктор I- в миру Ющенко та Віктор II- в миру Янукович) то у них взагалі в країні не було терористів, сепаратистів, захоплених міст, біженців, спаду економіки та ще купу великих державних турбот і то, один отримав 5% в наступному  виборчому періоді, другий, взагалі ганебно покину країну спасаючись втечею від гніву народного. А як кожен з них добре починав, з помпою та фанфарами, і здавалося, що прийшли не просто на довго, а, на завжди.

Отож,  у нинішнього президента України на без дію немає і дня, і години, вже не кажу про тижні і місяці, бо ситуація за ці дні тижні і місяці зміниться для України так, що вийде: брав в руки країну  в одному стані, а взявши, через короткий термін вже геть інша, значно гірша ситуація.

Пане Президенте, будь ласка, починайте діяти, і то терміново, і не зволікаючи. Зрозумійте, країна фактично знаходиться у стані війни, а тут, на звичні «тьорки» нема ні часу ні сенсу. Знайте, що кулуарними перемовинами, дзвінками, нехай аж до Москви, Вашінгтону або Брюселю ситуацію не вирішиш, бо вирішується вона рішеннями в Києві і діями на Донбасі!

Майте на увазі, що на сьогоднішній день в Україні вже з формовані десятки регіональних батальйонів народної дружини: «Полісся», «Київ», «Дніпро», «Азов», «Донбас» та багато інших, які вже ніякому Президенту не дозволять «рєшать» так, як йому хочеться, хочеться найближчому оточенню, хочеться численним олігархам та сильним світу цього.

І того: Петро Порошенко - точно жити по старому не зможе, більше того, йому в сьогоднішній Україна вже  ніхто і не дасть, не вийде жити по старому, тільки по новому, з новими людьми, з новими ідеями та підходами та, рішучими щоденними діями, Ви ж, Головнокомандуючий!

Володимир Піньковський