Вночі, 18 червня президент України Петро Порошенко вийшов на пряму телефонну розмову  з президентом Росії Володимиром Путіним. Як Ви думаєте, чи часто в історії взаємовідносин між країнами хоча і «дружніми», «братськими» відбуваються розмови по ночах?

А сталося ось що, Путін, по суті віддав наказ про вторгнення на територію України, і вже 18 червня вранці могла відбутися повномасштабна агресія зі сторони Росії, з ракетними ударами, численними танковими проривами та масованим авіа нальотами.

Українська зовнішня розвідка, американські та натівські колеги подали однозначні сигнали, все готове до початку агресії і більше того, Путін, психологічно подолав цю межу, прийняв для себе рішення, - «мочить хохлов»!

Потрібно чесно сказати, що минулий тиждень, по суті, був самий драматичний у відносинах між нашими країнами, бо до купи зійшлися десятки найгостріших питань міждержавних відносин,  які роками та десятиріччями знаходилися в тіні, не афішувалися, які «вилізли» на поверхню та вкрай загострилися.

По перше, Україна однозначно і остаточно прийняла рішення про підписання асоційованої угоди з ЄС, чим нанесла колосальний психологічний і політичний удар по ідеї: русського міра, митного та євро азійських союзів, як реальну можливість ідеї відновлення СРСР.

По друге, провал, програш перемовин по газопостачанню під егідою єврокомісара, що, по суті означає, - програш газової війни, в найближчій перспективі та недоотримання Газпромом десятки і сотні млрд. доларів. Різки заяви прем’єр-міністра з цього та інших приводі  тільки додали масла в вогонь, хоча все по ділу, все

по темі…

Третє, неминучий програш війни на Донбасі з урахуванням  росту незадоволенням населення  діями сепаратистів, можливість закриття кордонів та оголошену Україною в односторонньому порядку демаркацію кордонів з послідуючою побудовою захисних фортифікаційних укріплень( братська стіна).

Далі, стихійний напад мешканців Києва  на посольство Росії в Україні, розтрощені авта, розлючені мітингувальники, публічна образа Путіна міністром Закордонних справ Дещицею, яка облетіла весь світ та стала хітом буквально скрізь що сильно, глибоко і боляче зачепило його ЕГО…

Загибель двох російських журналістів у Славянську, оголошення президентом про припинення будь якої військової співпраці з РФ по всім напрямках, фактичний програш( нічия) слабеньким корейцям збірної Росії привело до повного душевного занепаду російського Бонапарта.

Дії, активні дії, які сколихнуть весь світ, військові перемоги, страх у всіх, всіх, всіх перед лицем тотальної російської загрози, ось це, тільки це може повернути колишню славу, велич і страх до  ВВП, бо все інше, він програє в одні ворота, як кажуть «в одну калітку».

Ось такі думки відвідують голови всіх диктаторів, в тому числі і сучасних, тому і рішення вони приймають саме на цих підставах, саме на цих «умозаключеніях».

Хотів би пару слів сказати про військове співробітництво з Росією і про його важливість для останніх. Для нас, це сотні мільйонів доларів, десятки тисяч робочих місць, а для них, це майже єдина можливість мати та підтримувати сучасне озброєння та переозброєння армії за рахунок українського ВПК. Візьмемо КБ «Південне»( Дніпропетровськ) де розроблялися, виготовляються і обслуговуються  міжконтинентальні ракети РС-20 «Сатана», які знаходяться на озброєнні ракетних військ стратегічного призначення. Якщо це співробітництво закрити, то російські війська стратегічного призначення залишаться сам-на-сам з «Сатаною», точніше зі всіма проблемами вирішення яких є тільки в Україні.

Довідково: Ракета РС-20 "Сатана" вважається кращим в світі стратегічним озброєнням, вона була розроблена дніпропетровським «Конструкторським бюро, тоді «Южное» ім.М.К.Янгеля. РС-20 може доставляти 10 бойових частин на дальність більш ніж 10 тис.км. Її цілями вважаються укріплені об’єкти, пускові шахти та командні пункти ворога.

Або ще, візьмемо завод «Мотор-Січ»( Запоріжжя), де до всіх гелікоптерів російського армії і цивільних служб двигуни випускає та ремонтує тількі це підприємство. Отож, залежність російських збройних сил не просто велика, вона колосальна, інколи визначальна, тому піти війною на нас Путін може перш за все саме з цієї причини. А ще, доволі сучасні Миколаївські суднобудівні заводи, що для перебудови ВМФ Росії, ну ніяк не обійтися.

Тому так для Путіна і Ко вкрай потрібен Схід і Південь України, бо саме там розміщені стратегічно важливі військово-промислові комплекси без яких російські збройні сили за 5-10 років втратять значно і суттєво.

Отож, є підстави сміливо стверджувати, що новообраний президент відвернув першу реальну загрозу повномасштабної війни, на час відтермінував її початок. Будемо розраховувати, що вся наша влада з президентом разом взятим, цю паузу не заповнить, а наповнить реальними заходами безпеки і міжнародними гарантіями.

Володимир Піньковський