Кілька днів тому були опубліковані листи, в яких житомиряни висловили свою підтримку щодо мого призначення секретарем міської ради. Ця тема стала обговорюваною серед інтернет-спільноти, тому я вирішила прокоментувати найбльш гострі моменти.
Перш за все мені приємно і я дякую, що дізнавшись про можливість призначеня, у мою підтримку відгукнулися мої виборці. Вони проголосували за мене, і дали голосів вдвічі більше, ніж самій партії. Що свідить про те, що справді є підтримка житомирян. Це по-перше.
По-друге, писали житомиряни і про те, що я дуже хочу стати секретарем. Скажу так, що до того моменту, доки мої колеги з фрації не висунули мене - секретарство мною не розглядалося. Актуально нині стоїть для мене питання вирішення проблем мого округу, навчання у Верховній Раді та розвиток комунікаційного агентсва «Діалог».
Просто, проаналізуваши політичні розклади, я не могла залишитися осторонь того, що відбувалося навколо цього призначення. Попри заяви про реальні справи та життя по-новому, навіть в цьому питанні не відбулося жодних зрушень. Новий міський голова не обговорював з громадою кандидатури, ніхто не запрошував кандидатів до дискусії щодо бачень подальшої роботи. Досі працюють політичні пакетні домовленості, кулуарні рішення, підкупи голосів через посади та інші привілегії, як за часів усіх попередніх влад.
Ми ж добре знаємо, що це не призводить до конструктивної роботи, прозорості, незалежності, відсутності корупції.
Мені принципово важливо було донести, що в мерії не бачать співпраці з людьми, які мають принципи, не є полічтино залежними, які прагнуть до змін. Все вирішують “тьорки”. А перенесення сесії міської ради з 26 на 30 листопада - прямий доказ цього.
16831091210_cmszoom_auto_101.jpg "Головне управління Нацполіції Житомирщини оголошує творчий конкурс")
