Лакмус  — фарбуюча речовина, застосовується як індикатор для визначення реакції середовища: в кислому середовищі спостерігається червоне забарвлення лакмуса, в лужному — синє, в нейтральному — фіолетове. Іноді словосполучення «лакмусовий папірець» вживають у переносному значенні. У житті трапляються ситуації, за яких можна визначити, чи маємо ми справу з обманом, чи з правдою. Однією із таких ситуації є затримання резидента «Краснова».

Чим примітна історія із запроданцем  «Красновим»? Тим, що вона як і ситуація із схибленим на голову «Лісником-Мужчилем», руйнує стереотипи та міфи про  те, що серед патріотів та представників добробатів не може бути зрадників, активістів-перевертнів, прихвоснів Кремля, ФСБешних  штиків.

До відома тих, хто беззастережно захищає псевдо-патріотів, саме патріотичне середовище української молоді і є основним об’єктом для кремле-гру-фсбешної діяльності. І повірте, в них непочатий край роботи.  А  дике завивання «зради» в соцмережах у захист запроданців вселяє у цю кремлівську наволоч віру в те, що із виконанням плану по провокаціям, диверсіям та терактам в них буде все гаразд ще довго.

Ще довго лунатимуть вибухи магазинів під гаслами боротьби із корупційним бізнесом посадовців, горітимуть заправки під гаслами боротьби із «награбованою бізнес імперією представників злочинної влади Януковича», розбиватимуться шибки банків, де працюють невинні українські громадяни, ще довго…

Довго до тих пір, поки громадська спільнота не скине з себе рясу стереотипів, не навчиться розрізняти де правда, а де брехня, хоч остання і дуже солодка.  Доки люди не навчаться тверезо мислити, відділяти зерно від інформаційного сміття, доти кругом буде ввижатись «зрада».  А порушення закону під патріотичними гаслами буде із насолодою проковтуватись суспільством.

Інформаційний простір як дишло. Із  безліччю інформаційних технологій, маніпуляцій та пропаганди можна переконати будь-кого у тому, що чорне є білим, а зрадник є героєм. «Краснов»  не герой, не патріот і навіть не простий українець, це перевертень, який чекає своєї черги отримати випалене тавро запроданця на своєму чолі.

Під маскою активіста ховається ворог. Думаючий людині, яка здатна мислити та аналізувати факти не складе проблем розібратися із подіями довкола «краснова».  Із ним все зрозуміло, для тих, хто бажає почитати про деталі затримання диверсанта - http://crime-ua.com/statti/20160229/krasnov.

Та гірш ситуація із тими, хто не хоче нічого читати, хто розділяє світ на лише біле і чорне, якому вбили в голову, що всі добровольці і активісти є це добре, СБУ, інші правоохоронні органи та влада – зрадники. Ніякі доводи та аргументи на таких людей не діють.

Саме небажання латентної маси людей розбиратись у подробицях та обставинах подій, які викликають суспільний резонанс і використовується тролями з Ольгіно для, як це не банально звучить, дестабілізації і так розхитування ситуації в країні. Майстерно нагнітається неспокій, навіюються  думки про суцільну «зраду» і про те, що СБУ може тільки патріотів сажати, катувати, переслідувати тощо.

СБУ у своїх лавах за 8 місяців виявила, - не мало не багато - 30 зрадників. Виникає логічне запитання, а скільки зрадників за 2 роки війни у своїх лавах виявили «добровольчі корпуси», «батальйони», патріотичні організації, громадські рухи націоналістичного спрямування? Невже серед їх лав немає перевертнів? Чи можливо їх очільники не проводять належну контррозвідку, не вишукують людей із подвійним, потрійним дном? Скидається на те, що їм простіше завалювати інформаційний простір масою повідомлень про переслідування українських патріотів владою, а не подивитися правді в очі та почати шукати зрадників у своїх рядах.