З вересня 2019 Головне управління Нацполіції Житомирщини очолив Сергій Крупєй. За плечима полковника поліції десятиліття служби у Збройних Силах і більше двох десятків років – оперативної роботи у підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ Харківської, Київської та Луганської областей: від оперативника - до заступника начальника обласного главку, начальника відділу Міністерства внутрішніх справ. До призначення керівником поліції Житомирщини Сергій Крупєй два роки працював заступником начальника ГУНП - начальником кримінальної поліції цього ж підрозділу.
- Сергію Романовичу, за останні два роки кримінальна поліція Житомирщини провела чимало резонансних на рівні держави викриттів та затримань. Та ж банда нападників на ювелірів або нікопольське угрупування наркозбувачів. Ці події мали розголос у мас-медіа, але Ви, у більшості, залишались непублічним.
- Так склалось, що всюди, де працював, були вагомі результати і резонансні викриття. Але це не може бути заслугою однієї людини, це робота усього колективу. У 2004 ми (був начальником відділу Департаменту карного розшуку МВС України – авт.) викрили першу в Україні потужну банду кілерів – півсотні добре підготовлених та навчених бійців, які скоїли до 80 злочинів. Під час обшуків в їх сховках вилучили гранатомети, пістолети, автомати, кілька десятків вибухових пристроїв з дистанційним керуванням, півцентнера вибухівки і пластиду… Мій внесок у це викриття тоді відзначили державною нагородою орденом «За заслуги ІІІ ступеня».
У тому ж році ми затримали полтавського серійного вбивцю Руслана Худолея. На його совісті більше тридцяти вбивств, і це ще без грабежів та розбоїв.
У 2005 (очолював Управління карного розшуку у Київській області – авт.) розкрили замовне вбивство на Сергія Князєва (колишній голова Нацполіції – авт.), тоді ще начальника карного розшуку Білоцерківського відділу міліції. Виконавець мав встановити саморобний вибуховий пристрій на вхідні двері, де Князєв проживав разом з родиною. Замовник на той час нами уже був затриманий за причетність до цілої низки вибухів у Білій Церкві – на ринку, залізниці, у житловому будинку. Але він зумів навіть з СІЗО організувати і практично довести до фіналу план помсти. На щастя, ми вчасно втрутились у його наміри.
Таких прикладів багато: по Харькову, Київщині і навіть Луганській області.
Усі ці викриття, у тому числі й ті, що Ви згадали, дають стимул і навіть драйв рухатись уперед. Але, щоб вони відбулись, була проведена титанічна робота. І я не перестаю наголошувати, що розкриття злочинів – це творчий процес, і це праця усього колективу.
Над викриттям банди нападників на валютників (10 жовтня 2018) декілька місяців працювала добра половина кримінальної поліції Житомирщини, а одночасне затримання членів угрупування відбувалось у Чернівцях за участі бійців КОРДу кількох областей та Департаменту карного розшуку Нацполіції України відразу після чергового нападу на підприємця.
Банда вінницьких розбійників-спортсменів (14 травня 2018) останню для них крадіжку на мільйон гривень вчинила у Київській області, де ми їх і затримали. Вони діяли зухвало і професійно, використовуючи найсучасніше технічне оснащення.
- Сергію Романовичу, ви очолили колектив, який достатньо добре знали, так би мовити, ізсередини. Тож цілком логічно, що відразу розпочали певні кадрові перестановки. Що плануєте змінювати і які вимоги ставите до організації роботи? Що для Вас є пріоритетом у роботі?
- У нашій роботі дрібниць не буває, про щоб не йшлося: про чистоту у службову автомобілі, про жгут в аптечці або покинутий недопалок на місці злочину. Тому вимоги, на мій погляд, прості і зрозумілі: відповідальність, дисциплінованість, професійність та постійне самовдосконалення. Життя щодня підкидає нові завдання і нові виклики – без постійного руху уперед успіху не буде. Звісно, що найбільше навантаження на керівників. Кожен з них вирішує для себе: чи готовий жити у режимі 24/7. Якщо ні - є посади з меншим обсягом роботи.
До речі, нині розробляємо систему рейтингового оцінювання ефективності діяльності відділів та відділень поліції та їх керівників. Аби ні у кого не виникало підстав говорити про упередженість чи необ’єктивність, узагальнюємо пропозиції по усім напрямам діяльності та працюємо над чітким і зрозумілим кожному алгоритмом.
- Про професійність. Багато нарікань звучить саме на її недостатність у діях нинішніх поліцейських.
- У нас із 5 працівників кожен третій працює до 5 років. Тобто склад поліції значно омолодився і оновився. У цьому є свої переваги: енергійність, завзятість, бажання змінюватись і розвиватись разом із системою, але й недоліків теж вистачає. У першу чергу, недостатність специфічних знань та досвіду, невідпрацьованість певних навичок. Тому ми розпочали кілька паралельних проектів із професійного зростання працівників, у першу чергу, кримінальної поліції. Оперативниками не народжуються, ними стають: чим більше праці, тим більше досвіду. І щоб його передати від старших колег молодшим, відновлюємо роботу так званих шкіл професійної майстерності по напрямам поліцейської діяльності.
Інший проект – удосконалення уже сформованих навичок, необхідних у роботі. Наприклад, водійських. Не секрет, що маневреність і швидкість, при цьому безпека для керманича та оточуючих – риси, що приходять з часом. Плануємо уже найближчим часом залучили компанію, яка допоможе нашим поліцейським з різних підрозділів отримати такий досвід.
- Сергію Романовичу, про оцінку роботи поліції через довіру людей – багато говорять, але мало хто розуміє, як досягти її. Ваша думка?
Довіра формується щоденною сумлінною та відповідальною роботою. Буде дієве реагування на звернення людини – буде довіра. А допоки ми не маємо повноважень або механізмів ізолювати нетверезого дебошира від родини, яку він тероризує, або забезпечити тримання під вартою серійного злодія – говорити про довіру складно. Зміни необхідні на законодавчому рівні. І звісно, нам самим теж ще є, над чим працювати і що удосконалювати у своїй роботі.
Дуже важливо мати зворотій зв’язок з громадою, знати і реагувати на їх потреби (правові). Нещодавно зустрічався з керівниками Громадської Ради при ОДА. Звернулись щодо розслідування проваджень по наругам над могилами наших захисників. За кілька днів ми разом з ними розібрались у кожному з цих фактів, запросивши тих, хто їх безпосередньо розслідує.
Тобто конструктивний діалог – завжди дасть позитивний результат. Ми по одну сторону. Тому й вимагаю від керівників поліції у районах працювати з лідерами громад, з органами місцевого самоврядування та влади у питаннях забезпечення безпеки та правопорядку.
8 листопада у с. Паволоч Попільнянського району ми відкриваємо уже 14 поліцейську станцію на території Житомирщини. Це один з кращих прикладів співпраці з об’єднаними територіальними громадами в Україні.
- У чому бачите необхідність законодавчих змін?
Кардинально не згоден з тим, що права підозрюваних, у нас захищені більше, ніж потерпілих. Сьогодні у суспільстві, як ніколи, назріла вимога забезпечити верховенство права та справедливості. Злочинець має бути притягненим до відповідальності. І пояснити мамі 21-річного студента із Новограда-Волинського, якому нанесли смертельне ножове поранення під час раптового конфлікту у барі (30 квітня 2018), чому підозрюваний, встановлений і затриманий поліцією того ж дня, через місяць знову опинився на волі, я не можу.
Правоохоронна система має працювати злагоджено і як один механізм правосуддя. На жаль, прикладів, коли обвинувачені (навіть не підозрювані, а уже обвинувачені!) в особливо тяжких злочинах опиняються знову на вулиці поряд зі своїми жертвами або родинами убитих ними людей, у нас ціла низка. Про численні групи гастролерів-домушників чи етнічних угрупувань, які внісши заставу, продовжують займатись тим же, я вже й говорити не буду.
- Наскільки нині поліцейський соціально захищений та матеріально забезпечений, адже інакше до нього не буде не тільки довіри, але й поваги суспільства?
- Заробітна плата у поліцейського, який лише розпочиає свою службу стартує з 9-10 тисяч гривень, а далі все залежить від його роботи. Буде результат – будуть і заохочення у вигляді преміювання. З кожним роком служби грошове забезпечення зростає.
Дуже непоганий результат показує запроваджена нещодавно програма пільгового фінансового лізингу по забезпеченню житлом поліцейських. Це одночасно і стимул до роботи, і соціальний захист. Загалом близько 300 поліцейських Житомирщини виявили бажання скористатись можливостями цього проекту. Уже підготували та подали необхідні документи та відповідно стали на чергу 134 з них. Дев’ять квартир державною іпотечною установою КМУ уже придбано для наших колег, до кінця року планується ще 16.
А загалом зміни у Нацполіції відбуваються буквально щодня. Не все відразу і не все ідеально, але процес незворотній у позитивну сторону.
- Що для Вас особисто є неприпустим у роботі і чого б не пробачили в стосунках?
- Не терплю фальші, лицемірства і брехні. У всьому: у роботі, в особистих відносинах. Тому якщо виникають ситуації, де хтось з оточуючих, м’яко кажучи, лукавить, намагаюсь звести спілкування нанівець. Усім раджу, спробуйте говорити правду і побачите зміни у своєму житті.
- Ваша внутрішня оцінка ефективності та успіху: до себе, до працівників і загалом до підрозділу, який очолюєте?
Наші діти, наші рідні, близькі, друзі ходять по вулицям у цьому місті чи селі. Чи є вони у безпеці? Як вони почуваються чи не боїмося ми, що з ними щось трапиться? Коли поліцейський зможе впевнено сказати, що «так, тут безпечно», - це успіх.
А взагалі вважаю, що кожен має займатись своєю справою. І тоді у нашій країні врешті буде лад і добро.
- Для когось зайняття спортом – це спосіб тримати себе у формі, для інших – абстрагуватись від потоку щоденного інформаційного негативу, для багатьох – взагалі спосіб життя. У Вас як склались стосунки?
- Займався з юнацьких років і займаюсь досі боксом. У свій час, на початку 90-х, брав участь у відкритій першості України по карате Кікошанкай. А нині підтримую фізичну форму завдяки заняттям з одним з найкращих тренерів України Сергієм Дворніним і його боксерському клубу «Ринг». Для поліцейського та й загалом для себе – це необхідно. Підлеглих теж стимулюю…
- Які цілі ставите для себе на посаді керівника поліції області?
Хочу, щоб у поліцейському люди бачили захисника - захисника їх прав, майна, безпеки, захисника Закону і порядку. Коли людина телефонує на «102», значить у неї біда, а поліцейський, який приїздить на виклик, має реально допомогти. Хочу, щоб це зрозумів кожен наш працівник, і так і діяв – «Служив і захищав!».
Нині Сергій Крупєй працює над кандидатською роботою, тема якої ще не розроблялась і яка стосується безпосередньо діяльності кримінальної поліції – те, чим він займається уже кілька десятиліть і на чому знається. Є ще й інша сторона його особистості – велика і дружня родина: дружина, діти та внуки