Війна, яка прийшла у дім українців змусила підлаштовуватись до нового життя, змінювати своє місце проживання, роботу, спосіб життя. Дуже багато з нас згуртувались для допомоги Збройним силам, які зараз боронять нашу державу та людям, яким важко призвичаїтись в нових умовах, жити в умовах бойових дій.

            Яскравим прикладом є переселенці з Маріуполя, Марина Перетятько та її брат Роман, капелан Православної церкви України, які під час повномасштабного вторгнення змушені були переїхати до Дніпра. До початку війни у 2022 році Марина вже займалась благодійною діяльністю, при Православній Церкві України у м. Маріуполь. Ну і звісно, після переїзду до Дніпра Марина разом з братом продовжила свою справу та заснувала благодійний хаб .

         Починався хаб для надання допомоги із маленької кімнатки з кількома коробками гуманітарної допомоги. Зараз палети з усім необхідним розміщуються як надворі, так і всередині чималого промислового простору. На той момент, саме Роман організував перші авто гуманітарної допомоги ,за допомогою друзів з Польщі були передані машини з усім необхідним. Потім це були волонтери, також родом із Маріуполя, які збирали з-за кордону машину. Далі були звернення про допомогу до Данської ради у справах біженців, яка виділила декілька траншів для ми закупівлі гігієнічних засобів, продуктів харчування. Після цього, подавались заявки на два гранти від фонду “Відродження». Підтримка центру наростала за принципом “сарафанного радіо”.

         У хабі допомагають не лише переселенцям. Гуманітарну допомогу возять цивільним, що лишилися в зоні бойових дій, а також нашим захисникам.

         Зараз у хабі від 2-3 загрузок на день – у гарячі точки. це і цивільним, і військовим. Відправляють продукти харчування і засоби особистої гігієни, базові медикаменти тощо.

         І завдяки таким людям ми бачимо силу єднання українського народу і насправді таких як Марина та Роман дуже багато, і це те, чого рашистська федерація не має, і це один із наших шляхів до перемоги.