RSS
Субота, 4 липня 2020, 23:40
Суспільно-інформаційний ресурс громади
З 1 липня вступив у дію закон, яким запроваджено досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання. Відтак у структурі Головного управлінні Нацполіції області було створено та розпочав роботу відповідний підрозділ.
Правоохоронці затримали військового згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України на околиці Житомира після одержання обумовленої суми хабара.
18 червня, Житомирську область із робочою поїздкою відвідав Головний державний санітарний лікар України, заступник Міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
16 червня заступник голови НПУ Олексій Руденко представив нового керівника Головного управління Нацполіції в області Юрія Олійника.
Микола Череднік
Про вибори

Зовсім скоро закінчиться виборча кампанія. Дуже хочеться, щоб разом із нею закінчилася ера старої по...

Andrey Sobolev
Чи «доросли» Україна та українці до подвійного громадянства?

За Основним Законом нашої держави, в Україні для наших співгромадян закріплено принцип єдиного грома...

Мірон Степанюк
Международная организация InformNapalm бьет тревогу: Россия прямо угрожает независимости и суверенитету Беларуси

В белорусской службе международной организации InformNapalm заявляют, что независимость страны - под...

Irinka Belova
Чому Росія хоче звинуватити Україну в тиску на свободу слова

За роки війни на Сході Україна відчула гострий всебічний тиск агресора, спрямований на формування не...

Віктор Мельниченко
У Житомирі 3 тисячі вірян вшанували чудотворну Подільську ікону Божої Матері

Сьогодні православний світ святкує стрітення Володимирської ікони Пресвятої Богородиці. А кілька дні...

Житомирські новини
Начальник ГУНП Житомирщини Сергій Крупєй: Довіра формується щоденною сумлінною та відповідальною роботою
Начальник ГУНП Житомирщини Сергій Крупєй: Довіра формується щоденною сумлінною та відповідальною роботою
Це питання назрівало давно. І через медіа, які без етики звертали увага на роботу депутаток, і через політичні дискусії в залі, і через невідповідність стандартам збалансованості певних рішень. Вінниця, Харків, Одеса, Хмельницький - одні з перших міст, які підхопили світовий тренд, а саме рівні можливості для всіх членів суспільства.
Будучи членом Всеукраїнської асоціації із паблік рілейшнс (UAPR), отримала в користування цікаву презентацію. Від сьогодні планую серій публікацій. Зокрема, темою сьогоднішньої обрала - "Мачо відходять в минуле". Мова йде не про дискотеки та кафе, а про державний сектор, політику, бізнес.
Посміхнись  
- Якось жінка запрацювалася до пізна на роботі і вирішила подзвонити з роботи, перевірити обстановку, як там чоловік та...
Володимир Піньковський
Наш Петро I 06.08.2014 - 13:32

Саме з таких паралелей хочу почати свої власні роздуми про вступ  на посаду (на  трон) Петра Олексійовича  Порошенка.

Так сталося, що з найбільш уславленим російським царем нашого президента пов’язує не тільки ім’я, але ще й по батькові (обоє Олексійовичі), до того ж у обох сини (Олексії) названі в честь дідусів. Отож, вже чимало співпадінь  закладено історією,  і, переконаний, не випадково, бо, як ви знаєте, випадковість, – це закономірна реальність.

Обидва – дуже амбітні і вольові особи, які не зупиняться ні перед чим, задля досягнення інтересу, в першу чергу державного. Обидва на перше місце ставлять реалізацію власних амбіцій, які співпадають з основними тенденціями сучасного розвитку держави, світу та воліють ввійти в історію, як непересічні особи, що зробили прорив в її становленні.

Історики, які досліджували державну діяльність  Петра I одним з основних досягнень ставлять йому те, що він «прорубав» вікно в Європу, і це дійсно на той час було величезним цивілізаційним проривом. Вважаю, що наш президент, зробив все це ще до інавгурації, «прорубавши» його (вікно) не тільки в Європу, а і в Америку одночасно, на останніх зустрічах (5-6 червня) у Варшаві, Берліні та Парижі.

На порядку денному обох правителів стояло (і сьогодні стоїть) реформування армії по західному зразку, як структури, яка має стати однією з визначальних складових успіху держави.

На порядку денному нашого президента стоїть питання розпуску Верховної Ради та перетворення її на ефективно діючий державний механізм. Такі ж, аналогічні питання стояли і у нашого прототипа, який у 1711 р. реформував Боярську думу і замість неї започаткував Сенат та визначив його основне завдання: «Зріти по всій державі витрати, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші є артерією війни».

На часі у нашого президента стоїть реформа органів державного управління, децентралізація влади, передача її на місця. Подібні реформи (з вимогами того часу) успішно провів Петро I в 1717-1721 роках, що дало змогу  кардинально змінити систему управління державою та зроби її доволі ефективною.

В ті далекі «петрові» часи відбулась і церковна реформа, що на часі і в Україні, і я впевнений, що Петро Олексійович буде сприяти створенню в Україні  єдиної православної помісної церкви Київського патріархату.

Обоє, як ми знаємо, тяжіють/ли до західного стилю життя, до світських манер, знань іноземних мов та товаришування з видатними особами сучасності.

А ось так, по-російськи прямолінійно, але доволі влучно і красномовно та власними словами  Петро I дає оцінку українцям:
«...Сей народ и зело умен и зело лукав: он, яко пчела любодельна, дает Российскому государству и лучший мед умственный, и лучший воск для свещи Российского просвещения, но у него есть и жало. Доколе россияне будут любить и уважать его, не посягая на свободу и язык, дотоле он будет светочью Российского Царства; но коль скоро посягнут на его свободу и язык, то из него вырастут драконовы зубы, и Российское царство останется не в авантаже».

Енциклопедія дає тлумачення  вже не звичному для на словосполученню «не в авантаже», яке пояснюється наступним: не в гарних умовах, не в вигідному світлі, не в пошані, в недолюблю ванні…

Але, на останок, хочеться  коротенько проаналізувати період керівництва новітніх президентів України та провести певні  паралелі з періодом минулих «царювань», то можна помітити ось таку тенденцію: Леонід I (Леонід Кравчук) та Леонід II (Леонід Кучма), далі, Віктор I (Віктор Ющенко) та Віктор II (Віктор Янукович).

 Отож, слідуючи цій аналогії на сьогодні ми маємо Петра I , а от чи будемо мати Петра II - покаже тільки час, хоча, Петро I може зробити так, що стане і Петром II, і Петром Великим і  для всієї України, і для всього світу…

Володимир Піньковський

Житомирські новини