Не дивлячись на позитивні очікування суспільства від здійснення реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою України, даний процес може носити певні ризики для територіальної цілісності та суспільної єдності нашої держави. Здійснення децентралізації є необхідним кроком з огляду на євроінтеграційний зовнішньополітичний курс держави. Разом з цим, трансформація державного устрою може створити нові виклики для українського суспільства, особливо у процесі здійснення адміністративно-територіальної реформи та на перших етапах функціонування нової системи організації публічної влади.

           Однією з найбільших небезпек, з якою може зустрітися центральна влада здійснюючи децентралізацію на місцях  – можлива активізація автономістських поглядів певних громадських та політизованих об’єднань, які представляють інтереси національних меншин, що мають компактний характер проживання. Враховуючи прояви сепаратизму на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської області, вказаною ситуацією можуть скористатися проросійські сили, які для розхитування ситуації в середині країни будуть намагатися впливати на створення територіальних громад, в яких  відповідні етнічні групи будуть складати більшість населення, або будуть намагатися створити національно-територіальні автономії. 

У період з 1925 по 1935 роки на території, в основному,  нинішнього Баранівського району Житомирської області функціонував польський автономний округ із центром в м. Мархлевськ (нині смт. Довбиш Баранівського району, яке у той час було перейменовано на честь польського комуніста Ю.Мархлевського). Основною задекларованою метою його створення було підвищення ефективності розвитку соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації на території компактного проживання етнічних поляків. У той період на території округу функціонували римо-католицькі громади, друкувалися польськомовні газети.  Зростання на той час певного впливу Польщі на внутрішню ситуацію на даній території зумовило з боку тодішнього уряду розпочати в 1930 році процес ліквідації Мархлевського району, як адміністративної одиниці із одночасною депортацією польськомовного населення з постійних місць проживання до інших регіонів колишнього Радянського Союзу (Казахстану та Сибіру). В жовтні 1935р. район було офіційно ліквідовано.

Наявним в області етнічним фактором можуть скористатися проросійські сили та представники праворадикальних структур Польщі для  підняття питання набуття  територіями компактного проживання етнічних поляків ознак т.зв. умовної самостійності та автономії.

         З проблемою автономізації внаслідок проведення адміністративно-територіальної реформи та децентралізації стикалися ряд європейських країн, зокрема Молдова, Румунія, Італія Іспанія, Велика Британія. Як результат вказані країни були на порозі федералізації. Актуальними вказані процеси є у Великій Британії де Уельс та Шотландія виступають за збільшення автономії та Іспанії від якої хоче відділитися автономна  Каталонія та Наварра, що населена басками.

Враховуючи неоднозначні наслідки децентралізації в європейських країнах органам центральної та обласної влади необхідно консолідувати національні меншини, що проживають на території нашої держави та не допустити їх використання антиукраїнськими силами для розхитування ситуації в середині держави.