RSS
Вівторок, 4 жовтня 2022, 13:44
Суспільно-інформаційний ресурс громади
Дякуємо всій команді, які від початку війни і до тепер невтомно допомагають в пошуку та постачанні різнопланової допомоги для міста Житомир та інших міст України
Повернувся після зустрічі з «Рамштайну». Всі в захваті від України. У захваті від подвигу і військових, і цивільних. Те, що ми робимо спільно — змінює хід історії.
Місто виділяє ділянку в 6,5 Га. Там можна встановити близько 150 будинків.
За результатами роботи Кирило Тимошенко подякував прикордонникам за якісне виконання завдань із захисту та оборони державного кордону та залишив символічний напис на прапорі прикордонного підрозділу.
Ігор Переверзев
Депутат Оліївської громади організовано намагається повалити діючу владу

В Оліївській територіальній громаді депутатом Борисом Ткаченком створено групу депутатів "За розвито...

Andrey Sobolev
Впровадження державної мови, як засіб формування національної свідомості українського суспільства

Єдина державна (офіційна) мова має виступати виключно об’єднуючим чинником. Мова - не лише за...

Sergey Levickiy
Стан УПЦ (МП) в умовах воєнної агресії Російської Федерації.

Після анексії Криму з боку РФ та воєнного втручання Росії на Донбасі, питання єдиної православної це...

Микола Череднік
Про вибори

Зовсім скоро закінчиться виборча кампанія. Дуже хочеться, щоб разом із нею закінчилася ера старої по...

Мірон Степанюк
Международная организация InformNapalm бьет тревогу: Россия прямо угрожает независимости и суверенитету Беларуси

В белорусской службе международной организации InformNapalm заявляют, что независимость страны - под...

Житомирські новини
Житомир вимагає виключити з Всесвітньої організації білоруські міста: Там немає мерів – там є «назначенці»
Житомир вимагає виключити з Всесвітньої організації білоруські міста: Там немає мерів – там є «назначенці»
Житомирський міський голова Сергій Сухомлин вчора відвіз 10 тон продуктів, медикаментів та інших вкрай важливих речей наших військовим з 95-ї бригади, які боронять нашу країну від російських окупантів на Сході. Про це він повідомив під час вчорашнього вечірнього онлайн-брифінгу. Також Сергій Сухомлин запевнив, що на передовій немає наших військових, у яких були б відсутні бронежилети, шоломи та все інше необхідне.
05 листопада у Малині, Радомишлі та Попільні пройшли спільні рейди працівників Національної поліції України та Держпродспоживслужби щодо дотримання карантинних обмежень «червоної» зони епідемічної небезпеки підприємцями.
Посміхнись  
- В Житомирі на вулиці Михайлівській чутки доходять швидше, ніж SMS... 

Артем Кондратюк: «Це моє місто, я тут як вдома, це мій Житомир, це наш Житомир»!

06.02.2014 16:55

Виконавець цієї пісні відомий фіналіст "Голосу країни", найкращий співак України за версією Національного радіо, наш земляк Артем Кондратюк.

- Розкажи трішки про дитинство. Чим воно тобі запам’яталося?

- Дуже багато залишилось гарних спогадів про дитинство. Народився тут, на Житомирщині. Але поїздив у своєму житті не мало, в тому числі  і у дитинстві. Декілька років провів у Казахстані у бабусі та дідуся. Дуже запам’ятались там квітучі дикі тюльпанові поля – це неймовірна  краса! І безкраї степи, де інколи бачив  диких вовків… Потім жив  декілька років на Чукотці ( у ті часи там моя мама перебувала на військовій службі ). Запам’ятались вічні сніги та сильні морози. А навесні  своєю красою вражала тундра… Згодом була Москва, а далі  - моє рідне військове містечко Озерне під Житомиром. У с. Піски була дуже гарна церква, їй сто років.  І в дитинстві я  часто там бував,  служив пономарем (ред. пономар або паламар -  служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони, співає на кліросі і допомагає при богослужінні). Це все було як в казці, приємні спогади, особливе  дитинство!

- Що тебе надихнуло співати? У скільки років твій талант помітили?

- У мене весь рід співочий і музичний. Почав  співати ще в початкових класах Озерненської гімназії.

- Чи стало сюрпризом для батьків те, що їхній син став гордістю Житомира, відомим не лише на Батьківщині, а й в країні? Що вони зараз говорять?

- Ріс без батька, жив тільки з мамою. До моїх  перемог та концертів мама звикла і завжди ставилась   до цього спокійно. Вона більше любить мою професію як викладача вокалу. А мені більше до душі – сцена.

- Тяжко було попасти у фінал «Голосу країни»?

- Чесно кажучи,  коли подав заявку  на проект , мріяв хоч один-два ефіри протриматись. А дійшов до кінця! І це було легко і як свято.  Так, було багато роботи і хвилювань, але сам процес приносив задоволення. Телепроект «Голос країни» став для мене величезним досвідом.

- Ти чимало гастролюєш - виступи на кращих сценах України, Росії, Білорусії, Лівії та Іспанії. Ти бачиш різні міста, а що тобі подобається тут, на Житомирщині?

- Житомирщина – це перші мої сцени. Це земля, в яку я закоханий з дитинства. Це – Батьківщина, яку любиш такою, якою вона є. Я патріот. Приїжджаючи з інших  міст, країн, які приносили мені тільки радість і перемоги, я завжди тамував подих, коли повертався до рідної землі. Я дуже люблю нашу природу.  Ось слова із однієї з моїх пісень: «Це моє місто, я тут як вдома, це мій Житомир, це наш Житомир!»

- Безумовно, ти не страждаєш від браку жіночої уваги. Чи вільне твоє серце сьогодні?

- Для прихильниць моєї творчості серце моє завжди вільне та відкрите. Я ще молодий, поки-що про сім’ю не планую.  Думаю, звичайно, і дуже люблю дітей. Але розумію,   яку я відповідальність повинен брати за свою сім’ю. Я ще сам  інколи себе почуваю,  як мале дитя. Так що трішки ще підросту. (Сміється)

- Не так давно ти презентував житомирянам дебютний довгоочікуваний альбом «Для тебе», заспівав також дві пісні на слова Володимира Шинкарука. Ти задоволений своєю роботою?

- Альбом був однією з моїх мрій. Хоч зараз я знову мрію уже про наступний альбом, над яким і працюю.  Моя дебютна платівка , яку  мені допомогла протиражувати наша Житомирська ОДА, в тому числі і Департамент сім’ї, молоді та спорту і громадський діяч Віталій Сівко, - це звіт моєї творчої роботи за останні чотири роки. Звичайно, я задоволений , що мрія здійснилась. Але це тільки один з перших кроків. І попереду ще  багато роботи. Я не можу сказати, що я хоч раз був задоволений своєю роботою на 100%. Завжди є куди вдосконалюватись та творчо рости. Я вважаю що в своїй професії артиста можна вчитися все своє життя. Великим прикладом  для мене є Володимир Шинкарук. Мені пощастило, що я з ним працюю. І це не тільки творчість, а й дружба.

На що потратив перший гонорар?

Про перший гонорар згадати важко. Мабуть тому , що він був дуже давно і дуже маленькимJ. Але я завжди всі свої зароблені кошти вкладаю в творчість.

Ти віриш у чудеса?

Звичайно вірю! В моєму житті їх було  багато! (Тільки чудом ми, артисти, виживаємо в нашій країніJ, тільки це не пишіть, це я так шуткую)

Яка твоя мрія?

Мрій у мене багато, як і у всіх творчих людей. І як не дивно , вони збуваються! В різні періоди  мого життя – вони різні. Але головне – я хочу бути щасливим!!! Інколи для цього потрібно дуже багато складових речей, а інколи достатньо одного проміня ранкового сонця і уже цього буває достатньо , щоб я міг  дарувати радість і своє серце всім через свої пісні. 

Підготувала Тетяна Пашкевич

Житомирські новини