Виконавець цієї пісні відомий фіналіст "Голосу країни", найкращий співак України за версією Національного радіо, наш земляк Артем Кондратюк.
- Розкажи трішки про дитинство. Чим воно тобі запам’яталося?
- Дуже багато залишилось гарних спогадів про дитинство. Народився тут, на Житомирщині. Але поїздив у своєму житті не мало, в тому числі і у дитинстві. Декілька років провів у Казахстані у бабусі та дідуся. Дуже запам’ятались там квітучі дикі тюльпанові поля – це неймовірна краса! І безкраї степи, де інколи бачив диких вовків… Потім жив декілька років на Чукотці ( у ті часи там моя мама перебувала на військовій службі ). Запам’ятались вічні сніги та сильні морози. А навесні своєю красою вражала тундра… Згодом була Москва, а далі - моє рідне військове містечко Озерне під Житомиром. У с. Піски була дуже гарна церква, їй сто років. І в дитинстві я часто там бував, служив пономарем (ред. пономар або паламар - служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони, співає на кліросі і допомагає при богослужінні). Це все було як в казці, приємні спогади, особливе дитинство!
- Що тебе надихнуло співати? У скільки років твій талант помітили?
- У мене весь рід співочий і музичний. Почав співати ще в початкових класах Озерненської гімназії.
- Чи стало сюрпризом для батьків те, що їхній син став гордістю Житомира, відомим не лише на Батьківщині, а й в країні? Що вони зараз говорять?
- Ріс без батька, жив тільки з мамою. До моїх перемог та концертів мама звикла і завжди ставилась до цього спокійно. Вона більше любить мою професію як викладача вокалу. А мені більше до душі – сцена.
- Тяжко було попасти у фінал «Голосу країни»?
- Чесно кажучи, коли подав заявку на проект , мріяв хоч один-два ефіри протриматись. А дійшов до кінця! І це було легко і як свято. Так, було багато роботи і хвилювань, але сам процес приносив задоволення. Телепроект «Голос країни» став для мене величезним досвідом.
- Ти чимало гастролюєш - виступи на кращих сценах України, Росії, Білорусії, Лівії та Іспанії. Ти бачиш різні міста, а що тобі подобається тут, на Житомирщині?
- Житомирщина – це перші мої сцени. Це земля, в яку я закоханий з дитинства. Це – Батьківщина, яку любиш такою, якою вона є. Я патріот. Приїжджаючи з інших міст, країн, які приносили мені тільки радість і перемоги, я завжди тамував подих, коли повертався до рідної землі. Я дуже люблю нашу природу. Ось слова із однієї з моїх пісень: «Це моє місто, я тут як вдома, це мій Житомир, це наш Житомир!»
- Безумовно, ти не страждаєш від браку жіночої уваги. Чи вільне твоє серце сьогодні?
- Для прихильниць моєї творчості серце моє завжди вільне та відкрите. Я ще молодий, поки-що про сім’ю не планую. Думаю, звичайно, і дуже люблю дітей. Але розумію, яку я відповідальність повинен брати за свою сім’ю. Я ще сам інколи себе почуваю, як мале дитя. Так що трішки ще підросту. (Сміється)
- Не так давно ти презентував житомирянам дебютний довгоочікуваний альбом «Для тебе», заспівав також дві пісні на слова Володимира Шинкарука. Ти задоволений своєю роботою?
- Альбом був однією з моїх мрій. Хоч зараз я знову мрію уже про наступний альбом, над яким і працюю. Моя дебютна платівка , яку мені допомогла протиражувати наша Житомирська ОДА, в тому числі і Департамент сім’ї, молоді та спорту і громадський діяч Віталій Сівко, - це звіт моєї творчої роботи за останні чотири роки. Звичайно, я задоволений , що мрія здійснилась. Але це тільки один з перших кроків. І попереду ще багато роботи. Я не можу сказати, що я хоч раз був задоволений своєю роботою на 100%. Завжди є куди вдосконалюватись та творчо рости. Я вважаю що в своїй професії артиста можна вчитися все своє життя. Великим прикладом для мене є Володимир Шинкарук. Мені пощастило, що я з ним працюю. І це не тільки творчість, а й дружба.
На що потратив перший гонорар?
Про перший гонорар згадати важко. Мабуть тому , що він був дуже давно і дуже маленькимJ. Але я завжди всі свої зароблені кошти вкладаю в творчість.
Ти віриш у чудеса?
Звичайно вірю! В моєму житті їх було багато! (Тільки чудом ми, артисти, виживаємо в нашій країніJ, тільки це не пишіть, це я так шуткую)
Яка твоя мрія?
Мрій у мене багато, як і у всіх творчих людей. І як не дивно , вони збуваються! В різні періоди мого життя – вони різні. Але головне – я хочу бути щасливим!!! Інколи для цього потрібно дуже багато складових речей, а інколи достатньо одного проміня ранкового сонця і уже цього буває достатньо , щоб я міг дарувати радість і своє серце всім через свої пісні.
Підготувала Тетяна Пашкевич
16831091210_cmszoom_auto_101.jpg "Головне управління Нацполіції Житомирщини оголошує творчий конкурс")
