RSS
П'ятниця, 19 січня 2018, 01:39
Суспільно-інформаційний ресурс громади
Учасниками наради прийнято рішення скоординувати дії всіх зацікавлених управлінь та відомств та напрацювати спільні шляхи передачі нерухомого майна з державної до комунальної власності.
Управління патрульної поліції в Житомирській області бажає патрульним успіхів у роботі та міцного здоров’я.
У середу, 20 грудня, розпочалося засідання виконавчого комітету Житомирської міської ради. На засіданні присутні 16 членів виконкому. На розгляд винесено понад 60 питань.
У брифінгу взяли участь заступник прокурора Житомирської області Віталій Мякішев та начальник Головного управління Національної поліції в Житомирській області В’ячеслав Печененко.
Альона Смолянова
Військовий житомирської 95-ї бригади виграв смартфон в акції ПриватБанку

Військовий 95-ї окремої аеромобільної бригади Максим Богданович вперше в житті придбав залізничний к...

Сергій Форест
Митрополит Никодим: Делегация УПЦ отказалась от встречи с Путиным

​Журналисты газеты «20 хв» в Рождественские дни встретились с Митрополитом Никодимом, чт...

Микола Череднік
Політичні підсумки 2017

Рік, що минає, не можна назвати роком прориву. Ситуацію в країні можна схарактеризувати, як стабільн...

Віктор Мельниченко
Волонтери побачили, чим живе Городницький лісгосп

Маю друзів-волонтерів, які допомагають нашим воїнам і в зоні АТО, і тут. Допомагають, об’єднав...

Andrey Sobolev
Суперечливі сторінки польсько-української історії ХХ соліття

Українсько-польські відносини, попри однозначну підтримку Варшавою Києва у конфлікті з Росією, на да...

Житомирські новини
Володимир Ширма: Якщо виникають проблеми, заходьте у мій кабінет і про них почують у сесійній залі
Володимир Ширма: Якщо виникають проблеми, заходьте у мій кабінет і про них почують у сесійній залі
Це питання назрівало давно. І через медіа, які без етики звертали увага на роботу депутаток, і через політичні дискусії в залі, і через невідповідність стандартам збалансованості певних рішень. Вінниця, Харків, Одеса, Хмельницький - одні з перших міст, які підхопили світовий тренд, а саме рівні можливості для всіх членів суспільства.
Будучи членом Всеукраїнської асоціації із паблік рілейшнс (UAPR), отримала в користування цікаву презентацію. Від сьогодні планую серій публікацій. Зокрема, темою сьогоднішньої обрала - "Мачо відходять в минуле". Мова йде не про дискотеки та кафе, а про державний сектор, політику, бізнес.
Посміхнись  
- В селі: - Здорово Мотря! - Привіт Маруська!   - Як ся маєш? - Та не дуже - Петра в районну лікарню відвезли і вирізали...
Архів опитуваньСоціологія
Мінімалка в 3200: Чи відчули Ви покращення?

Артем Кондратюк: «Це моє місто, я тут як вдома, це мій Житомир, це наш Житомир»!

06.02.2014 16:55

Виконавець цієї пісні відомий фіналіст "Голосу країни", найкращий співак України за версією Національного радіо, наш земляк Артем Кондратюк.

- Розкажи трішки про дитинство. Чим воно тобі запам’яталося?

- Дуже багато залишилось гарних спогадів про дитинство. Народився тут, на Житомирщині. Але поїздив у своєму житті не мало, в тому числі  і у дитинстві. Декілька років провів у Казахстані у бабусі та дідуся. Дуже запам’ятались там квітучі дикі тюльпанові поля – це неймовірна  краса! І безкраї степи, де інколи бачив  диких вовків… Потім жив  декілька років на Чукотці ( у ті часи там моя мама перебувала на військовій службі ). Запам’ятались вічні сніги та сильні морози. А навесні  своєю красою вражала тундра… Згодом була Москва, а далі  - моє рідне військове містечко Озерне під Житомиром. У с. Піски була дуже гарна церква, їй сто років.  І в дитинстві я  часто там бував,  служив пономарем (ред. пономар або паламар -  служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони, співає на кліросі і допомагає при богослужінні). Це все було як в казці, приємні спогади, особливе  дитинство!

- Що тебе надихнуло співати? У скільки років твій талант помітили?

- У мене весь рід співочий і музичний. Почав  співати ще в початкових класах Озерненської гімназії.

- Чи стало сюрпризом для батьків те, що їхній син став гордістю Житомира, відомим не лише на Батьківщині, а й в країні? Що вони зараз говорять?

- Ріс без батька, жив тільки з мамою. До моїх  перемог та концертів мама звикла і завжди ставилась   до цього спокійно. Вона більше любить мою професію як викладача вокалу. А мені більше до душі – сцена.

- Тяжко було попасти у фінал «Голосу країни»?

- Чесно кажучи,  коли подав заявку  на проект , мріяв хоч один-два ефіри протриматись. А дійшов до кінця! І це було легко і як свято.  Так, було багато роботи і хвилювань, але сам процес приносив задоволення. Телепроект «Голос країни» став для мене величезним досвідом.

- Ти чимало гастролюєш - виступи на кращих сценах України, Росії, Білорусії, Лівії та Іспанії. Ти бачиш різні міста, а що тобі подобається тут, на Житомирщині?

- Житомирщина – це перші мої сцени. Це земля, в яку я закоханий з дитинства. Це – Батьківщина, яку любиш такою, якою вона є. Я патріот. Приїжджаючи з інших  міст, країн, які приносили мені тільки радість і перемоги, я завжди тамував подих, коли повертався до рідної землі. Я дуже люблю нашу природу.  Ось слова із однієї з моїх пісень: «Це моє місто, я тут як вдома, це мій Житомир, це наш Житомир!»

- Безумовно, ти не страждаєш від браку жіночої уваги. Чи вільне твоє серце сьогодні?

- Для прихильниць моєї творчості серце моє завжди вільне та відкрите. Я ще молодий, поки-що про сім’ю не планую.  Думаю, звичайно, і дуже люблю дітей. Але розумію,   яку я відповідальність повинен брати за свою сім’ю. Я ще сам  інколи себе почуваю,  як мале дитя. Так що трішки ще підросту. (Сміється)

- Не так давно ти презентував житомирянам дебютний довгоочікуваний альбом «Для тебе», заспівав також дві пісні на слова Володимира Шинкарука. Ти задоволений своєю роботою?

- Альбом був однією з моїх мрій. Хоч зараз я знову мрію уже про наступний альбом, над яким і працюю.  Моя дебютна платівка , яку  мені допомогла протиражувати наша Житомирська ОДА, в тому числі і Департамент сім’ї, молоді та спорту і громадський діяч Віталій Сівко, - це звіт моєї творчої роботи за останні чотири роки. Звичайно, я задоволений , що мрія здійснилась. Але це тільки один з перших кроків. І попереду ще  багато роботи. Я не можу сказати, що я хоч раз був задоволений своєю роботою на 100%. Завжди є куди вдосконалюватись та творчо рости. Я вважаю що в своїй професії артиста можна вчитися все своє життя. Великим прикладом  для мене є Володимир Шинкарук. Мені пощастило, що я з ним працюю. І це не тільки творчість, а й дружба.

На що потратив перший гонорар?

Про перший гонорар згадати важко. Мабуть тому , що він був дуже давно і дуже маленькимJ. Але я завжди всі свої зароблені кошти вкладаю в творчість.

Ти віриш у чудеса?

Звичайно вірю! В моєму житті їх було  багато! (Тільки чудом ми, артисти, виживаємо в нашій країніJ, тільки це не пишіть, це я так шуткую)

Яка твоя мрія?

Мрій у мене багато, як і у всіх творчих людей. І як не дивно , вони збуваються! В різні періоди  мого життя – вони різні. Але головне – я хочу бути щасливим!!! Інколи для цього потрібно дуже багато складових речей, а інколи достатньо одного проміня ранкового сонця і уже цього буває достатньо , щоб я міг  дарувати радість і своє серце всім через свої пісні. 

Підготувала Тетяна Пашкевич

Житомирські новини