Минув тиждень, який був доволі насиченими на різні події, важливі і буденні, як то: заява на звільнення першого заступника Житомирського міського голови Сергія Сухомлина, зрив позачергового засідання Житомирської міської ради в зв’язку з відсутністю кворуму, громадські слухання з призначенням Максима Глушаниці на посаду начальника головного управління Держгеокадастру (колишній Держкомзем) в Житомирській області, презентація рухом ЧЕСНО дослідження діяльності депутатів Житомирської міської ради та заява на звільнення В’ячеслава Поліщука, заступника голови ЖОДА-керівника апарату обладміністрації.

Скажу одразу, всі ці події тісно пов’язані між собою, бо на порозі вибори в органи місцевого самоврядування і основні діючі гравці проводять пробу сил, переформатування, кадрові позиції для вигідного старту.

Отож, почну з заяви С.Сухомлина, яка є давно очікуваною, але є дуже запізнілою, а отже, буде зовсім не зрозумілою мешканцям міста. Виходячи з публічних виступів та заяв Сергія Івановича за остання пів року приходжу до висновку, що на посаді першого заступника у нього повне розуміння з в.о. міського голови Любов Цимбалюк, з іншими посадовцями та керівниками підрозділів, отож все «ОК»! То чого ж тоді звільняється? Звісна річ що хоче піти і зануритись у виборчий процес!

А як же міські справи, обіцяна реконструкція пішохідної вулиці Михайлівська, підготовка до навчально сезону 2015-16 років, утеплення дитячих садочків, готовність ЖКГ до зимового опалювального сезону, тощо? Тоді постає логічне питання, Сергію Івановичу, Вам важливіше можлива майбутня посада міського голови, чи забезпечення життєдіяльності міста та містян в осінньо-зимньому сезоні 2015 року?

Далі, сесія Житомирської міської ради з питань перейменування вулиць, яка свідомо та цілеспрямовано була проігнорована та саботована більшістю чинних депутатів міської ради. Впевнено констатую, що депутатський корпус остаточно і повністю «розклався» на молекули та атоми, вже давно не здатен виконувати свої обов’язки, погруз в чварах і кулуарних домовленостях, а отже, не просто потребує формального переобрання на осінніх виборах, а тотального оновлення і очищення, одним словом - перезавантаження!

Презентація відвідуваності депутатами Житомирської міської ради сесій та комісій документально довела, що 13 депутатів є банальними прогульниками, які мали б скласти мандат та визнати свою нездатність здійснювати повноваження в визначеному Законом об’ємі.

Слухання стосовно призначення Максима Глушаниці мені в котре довели, що не все так просто в панівному таборі Солідарності-БПП, бо це було не просте призначення, а призначення помічника Борислава Розенблата, а отже, близької та довіреної людини народного депутата.

Для багатьох не секрет, що Б.Розенблат претендую на посаду очільника голови політичної партії Солідарність-БПП в області, цю посаду йому поки що не дають, іде конфлікт партійних та інших інтересів між основними діючими гравцями, як в Житомир, так в Києві.

Обструкція з громадським обговоренням М.Глушаниці не є випадковою, а є публічним тиском на пана Розенблата зі сторони внутрішніх опонентів. Я не здивуюсь, коли наступні оголошені слухання з цього питання пройдуть гладко і в стиля «одобрям», тоді це буде означати, що посада голови Солідарності-БПП переходить іншій особі і «розміняна» на інші призначення.

Стосовно заяви В’ячеслава Поліщука за «власним бажанням», то його просто звільняють для більш потужної фігури, яка має взяти весь адміністративний контроль за ходом виборчого процесу в Житомирській області та «забезпечити» пристойний результат все тій же Солідарності-БПП. Кандидатом на никитюківську посаду, яка має взяти всіх, всіх під контроль, в тому числі і голову ЖОДА, має бути дуже амбітною і цілеспрямованою особою, як то, наприклад Олена Розенблат, чи Михайло Пухтаєвич, або хтось з визнаних та перевірених осіб з міст та районів Житомирщини, які добре знають область та людей.

Тільки одна деталь, В.Поліщук, відверто і не без власного інтересу «завалив» реформу районних маршрутних пасажирських перевезень (про що знає і старий і малий) не виконавши офіційного рішення про зняття їх з центральних вулиць міста. Будемо вважати, що його звільнення це перше покарання за таку «доброчинну» діяльність чиновника в післямайданівський період.

І на останок, як Ви знаєте, трагічно пішов з життя Ігор Веремеєв, народний депутат України, голова депутатської групи «Воля народу», активними членами якої є наші Володимир Литвин та Віктор Развадовський. Нехай йому земля пухом!

Але його смерть сплутала карти одній політичній партії, яка була готова та мала йти на вибори восени, звісна річ за фінансовою підтримкою вже померлого депутата. В тому політичному середовищі цілий траур, не менший напевно ніж у родині покійного.

Отож пані та панове, все тільки починається, і це тільки квіточки початку передвиборчих перегонів, ягідки будуть попереду, цілий вересень і жовтень, аж до самісінького 25 жовтня, обіцяю, буде страшно цікаво !