RSS
Вівторок, 3 березня 2026, 00:44
Суспільно-інформаційний ресурс громади
Вже четвертий рік українці тримають оборону на всіх рубежах життя. Під звуки сирен, у нічних вибухах і тривозі буднів ворог намагається зламати нас ракетами й дронами, темрявою та холодом, тиском страху. Та Україна вистоїть, бо є речі, яких не вимкнути жодним ударом: людська гідність, взаємна підтримка, єдність і віра у перемогу.
24 лютого у Житомирі відбулися меморіальні заходи з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Жителі області, представники органів влади, військовослужбовці, ветерани, родини полеглих Захисників зібралися, аби схилити голови перед пам’яттю тих, хто віддав життя за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.
Заступник начальника Житомирської ОВА Віктор Градівський відкриття «Затишного дому» для сиріт та ветеранів війни у Житомирі.
20 лютого в Україні віддають шану Героям Небесної Сотні — людям, чия громадянська мужність, самопожертва та незламність стали моральним орієнтиром для всієї країни. Вони стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та європейського вибору України, назавжди змінивши перебіг нашої історії.
іменинники

Кругляк Едуард Борисович - Житомирська область, керівник, чиновник

Дмитро Погреблян
І навіть незважаючи на постійні обстріли ворога по енергетичній структурі та постійні відключення світла, українці не опускають руки та продовжують ходити на роботу, працювати.

І навіть незважаючи на постійні обстріли ворога по енергетичній структурі та постійні відключення св...

Олена Рибчинська
На межі демографічної катастрофи

    Українці масово вивозять дітей з країни. За словами директора однієї з дистанційн...

Віктор Сахно
Чи можливе завершення російської агресії, шляхом дипломатичного тиску на рф, який запроваджує Україна?

           Аналізуючи події останніх днів, саме цим зараз активно займ...

Сергій Кузьміних
Хто вийде переможцем: армія чи ухилянти?!

Чи існує в Україні чесна журналістика? На щастя, ще досі існує. Ми знаємо приклади справжніх профі, ...

Віктор Третяк
Погляд на ситуацію з мобілізацією очима співробітника ТЦК

Усі канали та пабліки зараз тільки й роблять, що розповідають про свавілля військкомів, про те, як ч...

Житомирські новини
Житомирський десатник розповів, з чого ефективніше знищувати ворожі повітряні цілі
Житомирський десатник розповів, з чого ефективніше знищувати ворожі повітряні цілі
Поліцейські пропонують долучитись усім охочим, у першу чергу студентській молоді, до превентивної роботи та підвищення правової обізнаності суспільства. Конкурс триватиме до 12 травня та має на меті створення низки соціальних роликів із порадами, як уберегтися від шахраїв. Продаж неіснуючих товарів, телефонні шахрайства, псевдоволонтерство – найпопулярніші схеми, до яких вдаються ошуканти. Чи не щодня до поліції Житомирщини надходять повідомлення від потерпілих про те, що вони стали жертвою кіберзлочинців.
В Україні продовжено запис до 8 бригад «Гвардії наступу»: «Сталевий кордон», «Червона калина», «Лють», «Рубіж», «Спартан», «Кара-Даг», «Буревій», «Азов». Вони мають зміцнити українські сили під час майбутнього контрнаступу та звільненні територій від ворога. Це бригади Національної гвардії, Національної поліції та Державної прикордонної служби. «З ворожою піхотою в нас розмова коротка. Тільки вони починають штурм – одразу отримують по зубах і бажання штурмувати наші позиції відпадає. Ми їх навіть іноді чекаємо. Але недооцінювати ворога не варто», — боєць бригади «Рубіж».
Посміхнись  
- Житомир, в одній із квартир міста: Знаєш, мила, досить мене пригнічувати та постійно «пиляти»! Все, набридло так жити!...
Журналист Руслан Коцаба после суда над Василием Муравицким: «Хотите критиковать власть, готовьте тюремные чемоданчики» 09.02.2017 - 15:19

Присутствуя на «судилище» журналиста Муравицкого, скажу, другого слова не могу подобрать, наблюдая за расправой свободы слова в Украине.

Вспомнилась мне фраза диссидента времен СССР Вячеслава Черновола о том, что «Слово не подсудно». Видел бы он этот суд, наверняка бы кровь бы закипела в его жилах от возмущения того, что ничего таки и не изменилось с тех «застойных» времен, когда и его судили в далеком 1967 году за книгу о шестидесятниках.

После блестящего выступления адвоката Муравицкого Андрея Гожыя изменить меру пресечения и освободить подзащитного, выступления обвинителей были подобно фарсу, их доводы были абсолютно не аргументированы и бездоказательны.

Прокурор на изменение меры пресечения ответил, что обвиняемый Василий Муравицкий может сбежать из-под домашнего ареста и сбежать в Россию, где у него много друзей. Таким образом, все VIP подследственные, по которым ведутся дела, должны, согласно утверждениям житомирских обвинителей, быть доставлены в СИЗО, так как система домашнего ареста не надежна.

Также со слов прокурора явствовало, что официальное трудоустройство в России уже наказуемо, хотя хочу заметить, договор о дружбе Украина –Россия не разорван, то есть несколько миллионов трудовых мигрантов в ближайшее время могут быть привлечены по тягчайшей статье «Измена Родины».

Хочу добавить, что Российские СМИ работают во всем мире и с ними официально сотрудничают тысячи журналистов, и также и в Украине они имеют свои филиалы, значит «завтра» может начаться массовая зачистка неугодных СМИ и журналистов. На мой взгляд, журналист Муравицкий - это проба пера, пройдет, будем брать остальных, наверняка так размышляет карательная машина с «европейскими стандартами».

Как и предполагалось, мера пресечения не была изменена, видимо кому-то во власти это нужно, нужны политзаключенные в Украине.

Поразила меня небольшая кучка людей, неряшливо одетых, во главе с мужчиной, выкрикивающим с акцентом, что он украинец, а остальные все в зале: и пришедшая общественность, и журналисты - это сепаратисты.

Запомнились они и тем, что смеялись, когда тетя Василия Муравицкого стояла вся в слезах в зале суда.

Журналист «20 хвилин» Руслан Мороз, который был избит месяц назад, в конце заседания импульсивно выкрикнул, обращаясь, по-видимому, к оппонентам: «Ну что, крови напились».

После заседания суда мне удалось побеседовать с журналистом Русланом Коцабой, который, как он сказал, 524 дня отсидел в застенках.

«У меня дежавю, я теперь на суде в качестве журналиста, а не в клетке как Василий Муравицкий, не политический заключенный, припоминаю все, что у меня было…. Высший кассационный суд вернул мне статус обвиняемого, мол, меня ошибочно оправдали» - сказал он.

На вопрос журналиста, что это может значить в политике государства, Коцаба ответил, что эта власть, говоря без агрессии, шоколадно – шароварно- камуфляжная держится на вранье. Наверняка, ни одна сотня журналистов есть в Житомире, а в зале всего лишь десяток, это значит, что журналистов запугали. Нас всех запугивают.

«Я не понимаю, как можно судить журналиста за то, что он выложил свою точку зрения. Судьи сами в дурной ситуации, они на растяжке и они могут принять, под давлением, неправильное решение. Хотите критиковать власть, готовьте тюремные чемоданчики или становитесь пресс-службой власти» -резюмировал журналист Коцаба.

О том, что люди запуганы, свидетельствует и то, что я попытался после суда встретиться с родственниками Василия Муравицкого, и взять интервью, но они отказались, мотивируя тем, что они боятся.

Также на суде присутствовали представители миссии ОБСЕ.

Сергей Форест

Житомирські новини