RSS
Середа, 23 травня 2018, 08:27
Суспільно-інформаційний ресурс громади
Призначити довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність:
Нині 39-річний чоловік затриманий на підставі норм ст. 208 (Затримання уповноваженою службовою особою) Кримінального процесуального кодексу України.
Ювілярка Піона Минівна розповіла, що секрет довголіття полягає в тому, щоб правильно ставитися до життя та багато працювати.
Безпечний та сучасний транспортний засіб для перевезення ув’язнених змінить морально та фізично застарілий «ГАЗ», що використовувався раніше підрозділом.
іменинники

Шелудченко Віра Тимофіївна - Житомирська область. Політик, громадський діяч

Сергій Форест
9 мая. Непокоренный Житомир. Видео

«Идет по Украине Полк Бессмертный… Житомир не остался в стороне Мы помним тех, кто в то...

Микола Череднік
Управління транспорту міської ради – управління імітації

Приватні перевізники у Житомирі самостійно встановлюють правила роботи: хочуть – зменшують кіл...

Альона Смолянова
Житомирські школярі можуть виграти 50 000 грн на навчання

ПриватБанк оголосив початок реєстрації у VI всеукраїнській олімпіаді “Фінансовий геній” ...

Dmitriy Grinevich
МГБ ДНР провело рейды против местных жителей оккупированых территорий

По сообщению штаба АТО, за два дня Министерство государственной безопасности ДНР задержало около 17 ...

Віктор Мельниченко
Волонтери побачили, чим живе Городницький лісгосп

Маю друзів-волонтерів, які допомагають нашим воїнам і в зоні АТО, і тут. Допомагають, об’єднав...

Житомирські новини
Ігор Гундич: Житомирщина має всі шанси стати центром сонячної енергетики
Ігор Гундич: Житомирщина має всі шанси стати центром сонячної енергетики
Це питання назрівало давно. І через медіа, які без етики звертали увага на роботу депутаток, і через політичні дискусії в залі, і через невідповідність стандартам збалансованості певних рішень. Вінниця, Харків, Одеса, Хмельницький - одні з перших міст, які підхопили світовий тренд, а саме рівні можливості для всіх членів суспільства.
Будучи членом Всеукраїнської асоціації із паблік рілейшнс (UAPR), отримала в користування цікаву презентацію. Від сьогодні планую серій публікацій. Зокрема, темою сьогоднішньої обрала - "Мачо відходять в минуле". Мова йде не про дискотеки та кафе, а про державний сектор, політику, бізнес.
Посміхнись  
- Чиновник запізнився на роботу та змушений писати пояснювальну записку: - Я прийшов на роботу о 10-00, а не в 09-00, тому що до 10-00...

Київ: Газета «Місто» - в гостях у житомирському наметі на Майдані. ФОТО

13.03.2014 12:51

Неподалік від Будинку профспілок розміщена палатка житомирян. Вони до цих пір там живуть, кажуть, що будуть там аж до виборів. 15 людей патріотів – з Житомира та інших міст, сіл області – наче одна велика родина. У день святкування Тараса Шевченка вони зі сльозами на очах розповідали про жахливі події, ділились спогадами та пригощали смачних чаєм. Там у них народилась нова громада - майданівці. Приємно, що житомиряни беруть у цьому участь. Вони різні – хтось приватний підприємець, є учителька, але усіх їх об’єднало одне – Україна. Вони не кричать пропатріотизм, про якийзнають не лише з книжок та розмов. Їм важко говорити, бо перед очима ще стоять смерті земляків, українців-побратимів. Але всі вони в один голос говорять - українці змінили свою свідомість.

Отож, знайомтеся з житомирськими героями, які нині на Майдані:

Анастасія Поліщук:

Проживаю в Бердичеві. На майдані з 28 листопада. Дома за весь час була всього один раз, та й лише пів годинки. Перед цим я працювала на двох роботах — учителькою англійської мови та адміністратором у службі таксі. У ніч на 30 листопада під час атаки мене сильно побили. Тиждень пролежала в лікарні. За той час мене звільнили. На майдані пережила багато: 2 рази була побита  «Беркутом». Отримала перелом руки, коли зі своєю медичною бригадою рятували потерпілих на вулиці Інституцькій. За весь час на майдані, люди стали братами та сестрами.  Шевченко боровся за те, щоб Україна була вільною, ми теж за це будемо боротись до останнього.

Сергій Невмержицький:

На майдані з самого початку, зараз лікуюсь в лікарні. Організовував оборону, допомогав майданівцям. Те, що багато людей зібралось в такий великий день тут, на майдані – це дуже знаменно. Як писав Шевченко, « Боріться і поборете». Я надіюсь, що слова «В новій, вільній Україні заживем по новому» стануть пророчими.

Володимир Дудка:

Я пенсіонер, колишній працівник карного розшуку УМВС Житомирської області. На майдані буваю часто, душа сюди рветься, сльози навертаються. Вразили ці жахливі бої. Правий сектор робив свою роботу бездоганно – молодці! Ми віримо в свою силу, дружність, я в цьому переконаний. А Крим і Україна – неділимий народ!

(ред.: Володимир Іванович – ще й талановитий поет! Вiн газеті «Місто» подарував свою збiрку вiршiв! Це Iванович написав майже 5 рокiв назад: "Не прийдеться вам довго чекати, Бо Майданова акцiя ця...Пора вже з себе починати, Бо дiждетесь початку кiнця!". До депутатiв)

Генадій Соловйов:

Проживаю в с. Іванівка, Житомирської області. Працюю в СБУ України, маю звання старший прапорщик, охороняю аеропорт «Бориспіль». На майдані був гарячих точка. На даний момент лікуюсь в лікарні, але тягне на майдан, тут всі стали рідними. Болить душа за людей, Україну, за те беззаконня, яке відбувається, саме тому я тут.

Олег Черняхович:

Проживаю в м. Житомир, голова правління ОСББ Житомир. На майдані майже з самого початку, періодично повертаюсь додому. Був учасником подій 19- 20 лютого, самих буремних. Найбільше запам’ятався день 18 лютого, коли в сонячний, гарний день, з мирного наступу все обернулося в криваве протистояння.  Було дуже страшно, ми кидали камінці, а в нас стріляли кулями. «Тітушки», багато з яких були в наркотичному сп’янінні, забивали палками людей. Вважаю, що наше завдання – відстояти Крим. Думаю, якщо не захистимо Крим, будемо мати великі проблеми. Тарас Шевченко – це символ нашого народу, тому ми маємо поважати та шанувати його.

Валерій Варивода:

Приватний підприємець з м. Коростишева. Він нас надихнув на зміни, на те, що ми зробили. А не було б Тараса Григоровича, я думаю, і цього не було б. У день його народження я бажаю щастя, мирного майбутнього нас та нашим дітям та внукам. На Майдані я часто. Я, скажу чесно, переслідував корисні цілі – в мене вже два внуки, а в них не було майбутнього. Заради цього я тут.

Це лише частина тих, хто «творив» Майдан, усім, хто не стояв осторонь, хто хоч і не фізично, але душею був там – низький поклін! Ви наші герої! Юрію Савченку окреме дякую за знайомство з цими людьми. 

Записала Тетяна Пашкевич

Житомирські новини