Не люблю, коли говорять: «Ти – сильна жінка!». Ця репліка свідчить про те, що її автор вважає загалом жінок слабкими, і якщо не вписуєшся в його світомислення, значить, ти – «сильна». Скажи чоловікові: «Ти – сильний!» і він може образитися – невже хтось у цьому сумнівається? Адже чоловіки апріорі є сильними.
Помилково називати сильною жінку, яка тягне на собі роботу, сімейні обов’язки і ще й знаходить час на висловлення своєї громадської позиції. Епічна сильна жінка – це та, яка не дозволяє звалити на себе все що тільки можна і не треба, й при цьому голосно заявляє, що теж – людина, яка має крім обов’язків, ще й бажання та амбіції. І в свідомості якої немає благоговіння перед «штанами», які як «закон» – розумні та компетентні. До речі, знаєте хоч одну таку?
Жінка, як і чоловік, є водночас і сильною, і слабкою персоною, здатною протистояти життєвим бурям, очолювати родину, бути лідером у своїй професії й піддаватися «невинним» гріхам.
Слабкою жінку в очах чоловіка робить її здатність народжувати.
Якби жінки не мали «моду» вагітніти від близькості (іншими словами, «псувати» собі життя за п'ятнадцять хвилин задоволення (?) ), а потім відриватися від реальності на рік-три, перетворюючись на слізливу няньку-годувальницю з розпухлими цицьками, то, безперечно, світ заполонили б тільки «сильні» істоти.
Чоловіки ніколи не прагнуть наслідувати жінку (говорю зараз про гетеросексуалів): ви бачили коли-небудь чоловіка в спідниці, не рахуючи безсоромних шотландців? Жінки ж уперто намагаються вилізти зі своїх спідниць та уподібнитися чоловікові, показавши цим, що вони – рівноправні.
Проте, одягнувши штани та змивши з обличчя косметику, жінки замість міфічного рівноправ’я отримують звинувачення в тому, що втратили свою жіночність, а, отже, сексуальну привабливість для чоловіка. І це жінок дуже лякає, адже, пам'ятаєте з дитинства класичне – «не роби того й того, ти ж – дівчинка!», вони бояться втратити оту примарну владу над чоловіком, яку отримують завдяки своїй фізичній красі.
Жінка, хочеться думати, що тільки українська, страждає від своєї роздвоєності – з одного боку їй хочеться «крутити» чоловіками, користуючись їхньою жагою до її тіла, з іншого – бажає, щоб її поважали насамперед за розум та волю до підкорення кар'єрних гір.
Тому жінка, яка водночас відвідує спортзали, навіжено качає прес, демонструє налиті силою біцепси, скуповує платтячка в стилі «лялечка», черевички на високих підборах, цікавиться політикою, читає інтелектуальну літературу, має вплив на громадське життя, – майже на кожному кроці. Вона часто знервована й виснажена від такого способу життя, бо насправді хоче сконцентруватися на чомусь одному, проте суспільні стереотипи продовжують стимулювати її жерти пігулки для схуднення та читати «Так сказав Заратустра».
Варто визнати: чоловіки та жінки – різні. Але вони – рівноправні. Проте це рівноправ’я ще треба нам, українським жінкам, для чогось доводити. Чоловічий світ не бажає нас пускати у себе, демонструючи цим свою жіночну цнотливість, – а якщо й дозволяє ввійти в «браму раю», то тільки одній, отій, справжній.
Сильній?
Прикметно, що серед українських лідерів, у тому числі житомирських, майже немає жінок, вони лише виступають у ролі помічниць, телевізійних «красивих голів, які говорять» або одиничних одіозних відьом.
Українській жінці вже варто починати ламати у собі патріархальну схему. Керувати новою державою мають обидві статі.
Не дарма ж давно помітили: чим занедбаніший населений пункт, підприємство, заклад освіти, тим ймовірніше за все його очолить жінка. І навпаки – успішним прибутковим об'єктом охочіше керуватиме чоловік.
Лише жінка, ця універсальна солдатка, загартована закаляними пелюшками та добуванням сухого хліба в пустелі вкраїнської економіки, здатна займатися десятком різних справ, вигрібати авгієві стайні, й водночас залишатися зібраною навіть без заспокійливих «ста грам».
Проте далі авгієвих стаєнь жінку не пускають. А якщо й так, їй доведеться взяти політичну схиму й стати безстатевою. У будь-якому разі клеймо курви їй забезпечено.
Адже народжувати нащадків та обслуговувати чоловіків, у тому числі в ліжку, бути постійно привабливою, мати такий-сякий заробіток (ти ж жінка, тобі не потрібно велику зарплату, аби лише на помаду й панчохи вистачало) – це все в суспільних стереотипах, їх так просто не виполоти.
Але очі бояться, а жінки…