RSS
Четвер, 5 грудня 2024, 23:25
Суспільно-інформаційний ресурс громади
Сьогодні, 29 листопада, начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко разом зі своєю заступницею Наталією Арендарчук та керівниками структурних підрозділів ОВА провели зустріч із керівництвом АТ «Державний ощадний банк України». Ключовою подією зустрічі стало підписання меморандуму про співпрацю між Житомирською обласною військовою адміністрацією та Ощадбанком.
З 12 листопада Головне управління Національної поліції в Житомирській області очолив полковник поліції Олександр Ковтун. Раніше він перебував на посаді начальника Управління дізнання Національної поліції України.
Сьогодні, 19 вересня 2024 року, в Житомирській обласній військовій адміністрації відбулася зустріч з делегацією Естонського центру міжнародного співробітництва з розвитку (ESTDEV).
05 серпня начальника Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко у присутності Президента України Володимира Зеленського підписав Меморандум про економічну, академічну та культурну співпрацю між Житомирською областю та штатом Індіана.
Дмитро Погреблян
У сьогоднішніх реаліях наш звичний спосіб життя швидко починає змінюватись.

У сьогоднішніх реаліях наш звичний спосіб життя швидко починає змінюватись. Бо ніхто не міг подумати...

Олена Рибчинська
На межі демографічної катастрофи

    Українці масово вивозять дітей з країни. За словами директора однієї з дистанційн...

Віктор Сахно
Чи можливе завершення російської агресії, шляхом дипломатичного тиску на рф, який запроваджує Україна?

           Аналізуючи події останніх днів, саме цим зараз активно займ...

Сергій Кузьміних
Хто вийде переможцем: армія чи ухилянти?!

Чи існує в Україні чесна журналістика? На щастя, ще досі існує. Ми знаємо приклади справжніх профі, ...

Віктор Третяк
Погляд на ситуацію з мобілізацією очима співробітника ТЦК

Усі канали та пабліки зараз тільки й роблять, що розповідають про свавілля військкомів, про те, як ч...

Житомирські новини
Житомирський десатник розповів, з чого ефективніше знищувати ворожі повітряні цілі
Житомирський десатник розповів, з чого ефективніше знищувати ворожі повітряні цілі
Поліцейські пропонують долучитись усім охочим, у першу чергу студентській молоді, до превентивної роботи та підвищення правової обізнаності суспільства. Конкурс триватиме до 12 травня та має на меті створення низки соціальних роликів із порадами, як уберегтися від шахраїв. Продаж неіснуючих товарів, телефонні шахрайства, псевдоволонтерство – найпопулярніші схеми, до яких вдаються ошуканти. Чи не щодня до поліції Житомирщини надходять повідомлення від потерпілих про те, що вони стали жертвою кіберзлочинців.
В Україні продовжено запис до 8 бригад «Гвардії наступу»: «Сталевий кордон», «Червона калина», «Лють», «Рубіж», «Спартан», «Кара-Даг», «Буревій», «Азов». Вони мають зміцнити українські сили під час майбутнього контрнаступу та звільненні територій від ворога. Це бригади Національної гвардії, Національної поліції та Державної прикордонної служби. «З ворожою піхотою в нас розмова коротка. Тільки вони починають штурм – одразу отримують по зубах і бажання штурмувати наші позиції відпадає. Ми їх навіть іноді чекаємо. Але недооцінювати ворога не варто», — боєць бригади «Рубіж».
Посміхнись  
- Заходить житомирянка в рибальський магазин та запитує продавців. - Скажіть будь ласка, у вас вудки для лову риби є? -...

Марія Хімич: Жінка - як тіло?

11.03.2014 22:06

Не люблю, коли говорять: «Ти – сильна жінка!». Ця репліка свідчить про те, що її автор вважає загалом жінок слабкими, і якщо не вписуєшся в його світомислення, значить, ти – «сильна». Скажи чоловікові: «Ти – сильний!» і він може образитися – невже хтось у цьому сумнівається? Адже чоловіки апріорі є сильними.

Помилково називати сильною жінку, яка тягне на собі роботу, сімейні обов’язки і ще й знаходить час на висловлення своєї громадської позиції. Епічна сильна жінка – це та, яка не дозволяє звалити на себе все що тільки можна і не треба, й при цьому голосно заявляє, що теж – людина, яка має крім обов’язків, ще й бажання та амбіції. І в свідомості якої немає благоговіння перед «штанами», які як «закон» – розумні та компетентні. До речі, знаєте хоч одну таку?

Жінка, як і чоловік, є водночас і сильною, і слабкою персоною, здатною протистояти життєвим бурям, очолювати родину, бути лідером у своїй професії й піддаватися «невинним» гріхам.

Слабкою жінку в очах чоловіка робить її здатність народжувати. 

Якби жінки не мали «моду» вагітніти від близькості (іншими словами, «псувати» собі життя за п'ятнадцять хвилин задоволення (?) ), а потім відриватися від реальності на рік-три, перетворюючись на слізливу няньку-годувальницю з розпухлими цицьками, то, безперечно, світ заполонили б тільки «сильні» істоти.

Чоловіки ніколи не прагнуть наслідувати жінку (говорю зараз про гетеросексуалів): ви бачили коли-небудь чоловіка в спідниці, не рахуючи безсоромних шотландців? Жінки ж уперто намагаються вилізти зі своїх спідниць та уподібнитися чоловікові, показавши цим, що вони – рівноправні.

Проте, одягнувши штани та змивши з обличчя косметику, жінки замість міфічного рівноправ’я отримують звинувачення в тому, що втратили свою жіночність, а, отже, сексуальну привабливість для чоловіка. І це жінок дуже лякає, адже, пам'ятаєте з дитинства класичне – «не роби того й того, ти ж – дівчинка!», вони бояться втратити оту примарну владу над чоловіком, яку отримують завдяки своїй фізичній красі.

Жінка, хочеться думати, що тільки українська, страждає від своєї роздвоєності – з одного боку їй хочеться «крутити» чоловіками, користуючись їхньою жагою до її тіла, з іншого – бажає, щоб її поважали насамперед за розум та волю до підкорення кар'єрних гір.

Тому жінка, яка водночас відвідує спортзали, навіжено качає прес, демонструє налиті силою біцепси, скуповує платтячка в стилі «лялечка», черевички на високих підборах, цікавиться політикою, читає інтелектуальну літературу, має вплив на громадське життя, – майже на кожному кроці. Вона часто знервована й виснажена від такого способу життя, бо насправді хоче сконцентруватися на чомусь одному, проте суспільні стереотипи продовжують стимулювати її жерти пігулки для схуднення та читати «Так сказав Заратустра».

Варто визнати: чоловіки та жінки – різні. Але вони – рівноправні. Проте це рівноправ’я ще треба нам, українським жінкам, для чогось доводити. Чоловічий світ не бажає нас пускати у себе, демонструючи цим свою жіночну цнотливість, – а якщо й дозволяє ввійти в «браму раю», то тільки одній, отій, справжній.

Сильній?
Прикметно, що серед українських лідерів, у тому числі житомирських, майже немає жінок, вони лише виступають у ролі помічниць, телевізійних «красивих голів, які говорять» або одиничних одіозних відьом.
Українській жінці вже варто починати ламати у собі патріархальну схему. Керувати новою державою мають обидві статі.

Не дарма ж давно помітили: чим занедбаніший населений пункт, підприємство, заклад освіти, тим ймовірніше за все його очолить жінка. І навпаки – успішним прибутковим об'єктом охочіше керуватиме чоловік.

Лише жінка, ця універсальна солдатка, загартована закаляними пелюшками та добуванням сухого хліба в пустелі вкраїнської економіки, здатна займатися десятком різних справ, вигрібати авгієві стайні, й водночас залишатися зібраною навіть без заспокійливих «ста грам».

Проте далі авгієвих стаєнь жінку не пускають. А якщо й так, їй доведеться взяти політичну схиму й стати безстатевою. У будь-якому разі клеймо курви їй забезпечено.

Адже народжувати нащадків та обслуговувати чоловіків, у тому числі в ліжку, бути постійно привабливою, мати такий-сякий заробіток (ти ж жінка, тобі не потрібно велику зарплату, аби лише на помаду й панчохи вистачало) – це все в суспільних стереотипах, їх так просто не виполоти.

Але очі бояться, а жінки…

Житомирські новини