Сьогодні, 16 грудня, у приміщенні Житомирської обласної військової адміністрації під головуванням першої заступниці начальника Житомирської ОВА Наталії Остапченко відбулося засідання регіональної координаційної ради з питань громадського здоров’я.

Під час засідання учасники розглянули актуальні питання щодо надання онкологічної допомоги населенню Житомирської області.

«Онкологічні захворювання посідають друге місце серед причин смертності населення після серцево-судинних хвороб. Питання профілактики, діагностики, лікування онкологічних захворювань, а також надання паліативної та реабілітаційної допомоги перебувають у центрі складного комплексу соціально-економічних, медичних і психологічних проблем, що виводить цю патологію за межі суто медичної сфери», – зазначила Наталія Остапченко.

Директор КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради Ігор Сабадаш наголосив, що рак є серйозним і небезпечним захворюванням, однак за умови раннього виявлення, що в понад 90% випадків залежить від закладів першого та другого рівнів надання медичної допомоги, та своєчасного й правильного лікування прогнози щодо життя і здоров’я пацієнтів є доволі сприятливими.

За інформацією КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер», станом на 30 вересня 2025 року на онкологічному обліку перебуває 36 523 пацієнти, що становить близько 3 095,7 на 100 тисяч населення області. Захворюваність у Житомирській області за 9 місяців 2025 року склала 236,6 на 100 тисяч населення, при цьому було виявлено 2 791 новий випадок онкологічних захворювань, що дещо нижче порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Окрему увагу під час засідання було приділено питанням формування культури здорового способу життя та підтримки ментального здоров’я серед молоді. Начальниця відділу молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Управління національно-патріотичного виховання молоді та спорту Житомирської ОВА Людмила Гуменна поінформувала про результати аналізу заходів із популяризації здорового способу життя серед молоді області, проведених у 2025 році.

 «Сьогодні, аналізуючи заходи для молоді у 2025 році, ми говоримо не лише про спорт чи профілактику шкідливих звичок. Ми говоримо про стратегічний ресурс –  молодь, яка залишається жити, працювати та розвивати Україну», – зауважила вона.

Саме тому у 2025 році підтримка ментального здоров’я в Житомирській області була інтегрована в усі ключові напрями молодіжної політики області. У регіоні відкриті простори психосоціальної підтримки – зокрема центр «Я дбаю про себе» у м. Овруч, де надають безоплатні консультації спеціалістів для молоді, дорослих і внутрішньо переміщених осіб, у тому числі сімей військових.

Реалізація державної політики у сфері формування здорового способу життя з боку фізичної підготовки у 2025 році здійснювалася системно та комплексно. Першим ключовим напрямом визначено розвиток масового спорту в межах проєкту «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги». За результатами сезону 2024/2025 років Житомирська область посіла ІІІ місце в Україні, а у сезоні 2025/2026 років до проєкту долучилися 472 заклади освіти, 4 137 команд, майже 19,7 тисячі учасників.

Другим системним напрямом стала реалізація соціального проєкту «Активні парки – локації здорової України». У 2025 році проведено 2 710 заходів та охоплено 56,9 тисячі осіб. Крім того, впроваджено нові формати: «Шлях до перемоги», мультиспортивні табори та бігові клуби.

Важливу роль у популяризації здорового способу життя серед молоді відіграють територіальні громади та громадські організації. На рівні територіальних громад у 2025 році у 16 громадах проведено 55 заходів та охоплено 3 521 учасника. Також на підтримку здорового способу життя у молоді Управлінням національно-патріотичного виховання, молоді та спорту Житомирської ОВА спільно з громадськими організаціями ГО «Дівчата», ГО «Роблю Житомир здоровим», БО «БФ «Тінерджайзер» проведено 14 заходів ментально-психологічного спрямування, охоплено 926 учасників.

Під час засідання генеральний директор ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Олександр Шпита представив стратегії з контролю над тютюном в Житомирській області на 2026–2030 роки, а також план заходів щодо її реалізації.

Окремо він наголосив на шкоді використання електронних сигарет, зокрема на їхньому негативному впливі на дітей і підлітків.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вейпи частіше використовують діти віком 13–15 років, ніж дорослі. Зокрема, у Канаді з 2017 по 2022 роки кількість користувачів електронних сигарет віком 16–19 років подвоїлася, а в Англії цей показник за останні три роки збільшився втричі.

«Однак саме для дитячого організму вейпи є особливо небезпечними. Вживання нікотину в підлітковому віці негативно впливає на розвиток мозку, знижує здатність до навчання та концентрації уваги, а також формує стійку нікотинову залежність. Крім того, використання електронних сигарет може призводити до погіршення загального самопочуття і порушення роботи дихальної системи», — наголосив Олександр Шпита.

В Україні, за результатами Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну, 40% учнівської молоді віком 13–15 років загалом вживали електронні сигарети, а близько 18% є нинішніми споживачами вейпів. Серед опитаних дітей віком 15–16 років 50% хоча б один раз у житті мали досвід куріння електронних сигарет, а досвід використання вейпів має кожен п’ятий респондент — понад 19%.

Крім того, учасники засідання розглянули пропозиції до переліку питань, які планується винести на розгляд засідань регіональної координаційної ради у 2026 році.