Віталій Бунечко: У Коростені обговорили збереження археологічної спадщини Житомирщини

У Коростені відбувся круглий стіл, який об’єднав спільноту науковців, істориків, археологів та представників музейної сфери Житомирщини. До участі в заході долучилися начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, а також представники Національної академії наук України.

Зустріч стала фаховою платформою для обговорення реальних рішень і визначення пріоритетних напрямів роботи щодо збереження спільної історичної та археологічної спадщини. Житомирщина, і зокрема Коростень, мають тисячолітню історію. За оцінками окремих істориків, давня Древлянська столиця може навіть позмагатися з Києвом за глибиною свого історичного родоводу.

Круглий стіл було присвячено пам’яті Володимира Польгуя — багаторічного очільника Коростенського краєзнавчого музею, археолога та невтомного дослідника Полісся. Його багаторічна наукова й музейна діяльність стала фундаментом сучасного розуміння історичного багатства нашого краю. Символічно й зворушливо було бачити на заході його сестру — пані Людмилу, яка гідно продовжує цю справу.

«Північ Житомирщини подарувала Україні чимало унікальних археологічних знахідок: човни-довбанки, залишки давніх поселень, навіть кістки мамонтів. Значна частина цих безцінних експонатів зберігається в наших музеях. Це наша історія і наша пам’ять, на якій ми будуємо майбутнє. Саме тому в умовах повномасштабної війни було надзвичайно важливо зберегти ці надбання, і я щиро дякую музейникам за їхні надлюдські зусилля з порятунку та збереження культурної спадщини», — наголосив Віталій Бунечко.

Сьогодні археологічна спадщина Полісся постає перед новими викликами — руйнуванням пам’яток унаслідок війни, обмеженням доступу до проведення досліджень. Учасники круглого столу обговорили необхідність удосконалення методик вивчення пам’яток Житомирщини, оновлення картографування археологічних об’єктів, а також посилення їхнього правового захисту.

Окрему увагу було приділено питанню підготовки молодих фахівців. Учасники наголосили, що сьогодні вкрай важливо адаптувати навчальну археологічну практику до умов сучасного світу, зберігаючи при цьому високі наукові стандарти та наступність поколінь дослідників.