RSS
Середа, 28 вересня 2022, 07:33
Суспільно-інформаційний ресурс громади
Дякуємо всій команді, які від початку війни і до тепер невтомно допомагають в пошуку та постачанні різнопланової допомоги для міста Житомир та інших міст України
Повернувся після зустрічі з «Рамштайну». Всі в захваті від України. У захваті від подвигу і військових, і цивільних. Те, що ми робимо спільно — змінює хід історії.
Місто виділяє ділянку в 6,5 Га. Там можна встановити близько 150 будинків.
За результатами роботи Кирило Тимошенко подякував прикордонникам за якісне виконання завдань із захисту та оборони державного кордону та залишив символічний напис на прапорі прикордонного підрозділу.
Ігор Переверзев
Депутат Оліївської громади організовано намагається повалити діючу владу

В Оліївській територіальній громаді депутатом Борисом Ткаченком створено групу депутатів "За розвито...

Andrey Sobolev
Впровадження державної мови, як засіб формування національної свідомості українського суспільства

Єдина державна (офіційна) мова має виступати виключно об’єднуючим чинником. Мова - не лише за...

Sergey Levickiy
Стан УПЦ (МП) в умовах воєнної агресії Російської Федерації.

Після анексії Криму з боку РФ та воєнного втручання Росії на Донбасі, питання єдиної православної це...

Микола Череднік
Про вибори

Зовсім скоро закінчиться виборча кампанія. Дуже хочеться, щоб разом із нею закінчилася ера старої по...

Мірон Степанюк
Международная организация InformNapalm бьет тревогу: Россия прямо угрожает независимости и суверенитету Беларуси

В белорусской службе международной организации InformNapalm заявляют, что независимость страны - под...

Житомирські новини
Житомир вимагає виключити з Всесвітньої організації білоруські міста: Там немає мерів – там є «назначенці»
Житомир вимагає виключити з Всесвітньої організації білоруські міста: Там немає мерів – там є «назначенці»
Житомирський міський голова Сергій Сухомлин вчора відвіз 10 тон продуктів, медикаментів та інших вкрай важливих речей наших військовим з 95-ї бригади, які боронять нашу країну від російських окупантів на Сході. Про це він повідомив під час вчорашнього вечірнього онлайн-брифінгу. Також Сергій Сухомлин запевнив, що на передовій немає наших військових, у яких були б відсутні бронежилети, шоломи та все інше необхідне.
05 листопада у Малині, Радомишлі та Попільні пройшли спільні рейди працівників Національної поліції України та Держпродспоживслужби щодо дотримання карантинних обмежень «червоної» зони епідемічної небезпеки підприємцями.
Посміхнись  
- П'яний депутат збив лося, але не розгубився, і виклав на ютуб відео з реєстратора в зворотній перемотці, де він його воскрешає,...

За «ленінопадом» має прийти «вождізмопад». Інакше жертви виявляться марними

27.05.2014 09:20

Якби ще півроку тому нам хтось сказав, що в виваженому, толерантному, миролюбному українському суспільстві можливий такий спалах протесту, агресії, – не повірили б. Але сталося так, що у свідомості пересічної людини водночас змішалось занадто багато точок зору, коментарів, образів, посилених виняткової ваги емоційним фактором. Врешті часом здається, що під впливом обставин  ця людина все частіше втрачає головне - здатність  адекватно сприймати події. Вона все більш, м’яко кажучи, не довіряє політикам, але разом з тим залишається пов’язаною з ними, не пропускаючи жодного їх слова. І інколи приходить дивне усвідомлення: люди перестають говорити на болючі теми з точки зору власної позиції, вони все більше цитують отих ненависних собі політиків – місцевих вождів. І за їх точку зору все ще готові багато на що.

Люди (виборці, електорат) знають, що чергові політичні лідери їх, напевно, знову ошукають, спаплюжать пам'ять справжніх героїв, але з дивною завзятістю продовжують вірити і шукати того єдиного, який не зрадить. Переважну більшість людей перестала цікавити власне ідеологія, програма партії чи кандидата (всі вони обіцяють однакову благодать). Їх приваблюють або відштовхують лише конкретні персони. І як це назвати, як не «вождізм»? Той самий «вождізм», який після фізичної ізоляції лідера, перетворив колись впливову і потужну політичну силу у безпомічну групку розгублених і переляканих людей. Ту саму ще вчора сильну і підтримувану на виборах партію, яка повністю втрачає свій вплив, як тільки її лідер «корегує» свою політичну позицію на користь переможця. Саме цей «вождізм» перетворив політичну силу, що створювалася як партія регіонів, тобто партія простих людей, на «акціонерне товариство закритого типу», у якому все залежало від настрою і адекватності однієї людини. Причому це «все» з часом набуло ознак важкої і небезпечної хвороби. Народ врешті знаходить   ліки від подібних хвороб – «майдан». Але сьогодні цілком очевидно, що потрібно шукати інше - вакцину, бо хвороба обов’язково повернеться, вже з іншими вождями.

Що є та вакцина? Саме над цим нині все частіше задумується українська громада.

Сьогодні у суспільстві жваво обговорюється тема нового формату національної політики, основаного на власній школі політології, основні інтелектуальні сили якої зосереджені не в олігархічних бізнес-структурах, яка традиційно залучаються до політики, бо її діяльність потрібно фінансувати, і корегують свої політичні погляди в залежності від ситуації, яка може або сприяти їх бізнесу, або знищити його. Ці нові сили сконцентровані у провідних навчальних закладах, наукових установах та громадських об'єднаннях. Саме вони кажуть рішуче «Ні!» тому самому вождізму, який довів українське суспільство до жахливої кризи. Громадськість вимагає нових рішень, нових ідей і нових облич, або хоча б таких, за якими нема шлейфу гріхів минулих років.

На перший план вже виходять не традиційні соціальні і навіть економічні проблеми, а, насамперед, питання національної безпеки, збереження територіальної цілісності країни, усвідомлення своєї національної ідентичності. Тільки за  умови вирішення цих проблем можливе відродження національної та утвердження загальнолюдської політичної культури, формування національної демократичної доктрини, створення концепції широкої політичної просвіти й системи політологічної освіти в Україні.  

Відбулись президентські вибори. Далі будуть парламентські. То вже зовсім інша ситуація – якщо від президентських залежить сам факт збереження державності, то парламентські будуть вирішувати питання, як далі жити країні. І наскільки вони успішно вирішуватимуться, залежить від того, які нові політичні сили сьогодні вийдуть на виборчий старт.

Тарас Вербич

 

Житомирські новини