Кожен свідомий чоловік після початку конфлікту на Донбасі розуміє, що будь-якої миті йому може прийти повістка, і тоді доведеться виконувати свій громадянський обов’язок зі зброєю в руках.
Потрапивши на лікування після участі в антитерористичній операції, вирішив поцікавитися в «публічних призовників» Житомира, про їхні плани на найближчий рік.
Кожен з опитуваних отримав 2 запитання (якщо не рахувати уточнюючих):
- Чи приходила повістка?
- Чи виникало бажання піти добровольцем?
Іван Фурлет – активіст Демократичного альянсу. Перший українець, який отримав закордонний паспорт за 170 гривень.
- Повістки не було.
- Добровольцем піти думав. Чекаю повістку. Я пройшов військову кафедру, маю ВОС 531100, інженер. Стріляв один раз з автомата у школі, три рази з ПМ. Вчився вираховувати траєкторію супутників і принципи побудови каналів зв’язку системах 60-70-х років. Тому, попри бажання допомогти державі на фронті, розумію, що з військової справи практично нічого не вмію. Принаймні, набагато менше від тих, хто відслужив в армії. Мабуть, тому мене досі не мобілізували. Вважаю, що наразі «в тилу» можу зробити більше, ніж з автоматом.
- Ідеологія, яку я сповідую, - це християнська демократія, в якій основною цінністю є людина, тому не радий необхідності вбивати людей. Як військовозобов’язаний – чекаю наказу, як громадянин – роблю все залежне для захисту мирних інтересів.
Влад Пучич – екс-редактор «Журналу Житомира» та газети «20 хвилин», активіст Демократичного альянсу, член виконавчого комітету Житомиської міської ради.
- Повістка не приходила, але якщо вона буде, то в мене не буде жодних сумнівів – я піду до армії.
- Насправді я - «хріновий» солдат, в мене немає якоїсь підготовки та інших речей. Якщо ситуація загостриться, то ми всі підемо і я не буду винятком, навіть якщо це станеться зараз. Війни насправді зараз іде дві: зовнішня війна на Сході з Росією і внутрішня війна, яка була розпочата на Майдані. Війна з корупцією, з нашим минулим, з усім тим, проти чого власне Майдан і вийшов. Ось цю війну ми і продовжуємо.
Юрко Градовський – екс-свободівець, якого 7 березня 2013 року звільнили з ВО «Свобода» політрадою. На сторінках у соцмережах регулярно «тролить» владу як колишню, так і нинішню.
- Повістки не приходили.
- Добровольцем стати не задумувався.
Відповідати на питання «Чому не пішов?» Юрко відмовився.
Артем Кондратюк – житомирський співак, учасник і переможець багатьох пісенних конкурсів.
По состоянию здоровья в армии я не служил. Но свою посильную помощь в АТО я вношу участием во многих благотворительных концертах по сбору средств нашей 95-й бригаде и ежемесячно вношу деньги в поддержку АТО.
Сергій Форест – голова ЖОГО «МІР», член виконавчого комітету Житомирської міської ради. Член Комуністичної партії України (очевидно колишній, бо в Україні її діяльність заборонена).
- Повістка не приходила.
- Добровольцем думав стати, але поки що сімейні обставини. Близька людина хворіє - треба допомагати.
Дмитро Кропачов – бізнесмен, депутат обласної ради, голова бюджетної комісії. З партії «Фронт змін» вийшов, щоб долучитися до громадського руху «Сила людей», є засновником однойменного волонтерського центру в Житомирі.
- Повістка не приходила.
- Добровольцем піти хотів, уточнив свої дані у військкоматі. Проте, добре подумавши, зрозумів, що залишаючись тут я принесу більше користі. По-перше, як директор підприємства. У моєму бізнесі працюють десятки хлопців і дівчат, від мене залежить багато людей, які мають сім’ї. Потрібно якось жити і сплачувати податки, а без належного управління бізнес навряд чи довго протримається. По-друге, я не маю військового досвіду. Як депутат обласної ради і голова бюджетної комісії я буду корисніший. Скажімо, коли зможу знайти ще 1 млн. грн на потреби військових. Крім того, ще на початку конфлікту я створив центр волонтерської допомоги «Сила людей», який щотижня збирає допомогу та плете маскувальні сітки для учасників АТО. Я особисто брав участь у передачі її хлопцям, які зараз воюють на Сході.
Костянтин Суський - член Проводу «Нової сили», член виконавчого комітету міської ради Житомира.
- Повістка не приходила.
- У військкомат ходив на початку березня, щоб записатися добровольцем. Там сказали, щоб чекав повістку. Якщо прийде – піду, ховатися не буду.
Ілля Грицанюк – голова ЖОМГО "Цілком природно", член проводу АГО "Нова Сила", підприємець.
- Повістки не приходили.
- Задумувався, не пішов із різних причин: 1. Сім’я. 2. Бізнес. Без мене розвалиться. Та і платники податків країні потрібні. За 2014 рік сплатив майже 100 тис. грн у казну.
Сергій Фещенко – журналіст, редактор сайту «Репортер Житомира».
- Повістка не приходила.
- Не задумувався, оскільки я тут корисний державі, а там - моя ефективність набагато нижча. Поки не бачу, як я можу ефективно воювати. Якщо так складеться – буде так, як має бути.
Олексій Побережний – голова осередку ВО «Свобода» в місті Бердичів.
- Повістки не приходили, пов’язую з тим, що свого часу за станом здоров’я строкову службу в армії не проходив.
- Причому після 2009 року, під час буремних подій Революції Гідності та постреволюційний період, на державній службі здоров’я значно погіршилося. Зважаючи на це, намагаюся бути максимально корисним для фронту на своєму місці. Майже половина бердичівських свободівців зараз у лавах Збройних Сил України (зокрема, наш славний кіборг Василь Клюба). Основа на Сході - в боротьбі з одвічним ворогом - московським окупантом. Важливим фронтом сьогодення є інформаційний фронт, це та, власне, справа, якою я займався до війни. Тому, наразі особисто я працюю одразу в трьох напрямках: фронт на Сході, нформаційний фронт і партійна діяльність. Якщо буде повістка, звісно ухилятись не буду, я націоналіст і свободівець.
Юрій Мойсеєв – екс-заступник міського голови Володимира Дебоя, депутат Житомирської міської ради, підприємець.
- Шкода, але не приходили!
- Задумувався і не раз, навіть і зараз про це думаю! Тільки дії наших генералів вібвивають бажання!
Дмитро Ткачук – голова житомирського осередку політичної партії «Демократичний альянс».
- Так, приходила, ходив. Перевірка просто була, а не мобілізація. Відправили назад (додому) до військового стану.
- Задумувався.
Андрій Пащенко – держслужбовець. Свого часу займався прес-службою «Комуністичної партії України».
- Усі працівники державної служби Житомирської області отримують повістки за місцем роботи, згідно з графіком військового комісаріата, в моєму департаменті вже чотирьом співробітникам вручили повістки.
- Патріотизм не проявляєтся тільки бажанням іти воювати, для цього потрібно володіти особливим характером і володіти спеціальними навичками. Служба у воєнний час вимагає прийняття складних рішень і готовність убивати, а це далеко не кожен може. Тому я не готовий бути добровольцем на війну, але свій патріотизм проявляю, беручи участь у різних волонтерських заходах. Моїми співробітниками з департаменту економіки неодноразово збиралася допомога військовим.
Віталій Кичкирук – голова ЖОМГО «Ліга інтелектуальних ігор», член правління Київської ФРI.
- Не приходили. У військкомат ходив у березні - оновив контакти.
- Піти добровольцем - зараз ні. Бо маю родину, яку треба годувати, бо компанія, в якій працюю, без мене впаде в ступор десь на пару тижнів. Ну іще багато “бо”, пов'язаних із розумінням того, що тут від мене багато хто залежить. Прийде повістка - піду воювати.
Михайло Пухтаєвич – бізнесмен, депутат Житомирської міської ради, один із ймовірних кандидатів на пост міського голови.
- Повістка не приходила.
- Виникало. Їздив у зону АТО та Луганську область більше 15 разів. Із дружиною провели багато годин розмов, щодо мого від'їзду добровольцем. Однак, вирішили, заради дітей не ризикувати та сконцетруватись на допомозі добровольчим батальонам, пораненим, сім'ям загиблих. Недавно профінансували операцію хлопцю з 95-ї бригади. Поставили спеціальну пластину в пошкоджену черепну коробку.
Сергій Машковський – голова Житомирської обласної державної адміністрації.
- Повістку не отримував. Адже, відповідно до законодавства, зараз, перебуваючи на цій посаді, я не можу бути мобілізованим.
- Проте, не один раз замислювався над тим, аби піти добровольцем. На фронті ти точно знаєш, хто твій ворог. На керівній посаді щодня доводиться боротися із різноплановими «ворогами» - проблемними питаннями, які можуть виникнути у будь-якій сфері діяльності. У кожного свій фронт. Наразі я роблю все, аби на Житомирщині було спокійно, аби наші воїни і їх сім’ї відчували надійний тил і реальну підтримку місцевої та державної влади, аби люди бачили реальні зміни. До добровольчих батальйонів ставлюся позитивно, адже це справжні чоловіки, які за власною волею захищають нашу державу. В той же час, вважаю, що всі військові формування, у тому числі і добровольчі, мають входити до єдиної структури ЗСУ і підпорядковуватися єдиному командуванню – Генеральному Штабу ЗСУ.
Андрій Медина – депутат Коростеньської районної ради
- Повістка не приходила.
- Добровольцем стати задумувався. В мене пішли в АТО брат і дядько. Я працюю на підприємстві як керівник і від мене залежить доля людей, які є моїми підлеглими. Я активно допомагав і допомагаю своїм землякам, які виконують військовий обов’язок. Разом із волонтерами супроводжував вантаж (речі та продукти) до місць дислокації наших військових в АР Крим, а згодом – і в зоні АТО. Вважаю, що принесу більше користі своїм виборцям і місцевим жителям плідною та корисною роботою в стінах районної ради, однак, при цьому, не цураюся військового обов’язку, і якщо виникне така потреба – виконаю його належним чином.
Сергій Трейсер – житомирський роуп-джампер, організатор стрибків на мосту.
- У меня отстрочка (не косил).
- Думал, но не горю желанием.... если начнется полномасштабная война все пойдем.
Віктор Мельниченко – журналіст і гуморист.
- Чесно, вирішив, що там мені не місце! Об’єктивно за станом здоров’я я не потягну це, тому що мав операцію з видалення щитовидної залози і проходжу відповідне лікування. Намагаюся бути корисним тут своєю роботою: вів благодійні концерти, де збирали гроші для допомоги військовим, надавав посильну фінансову допомогу знайомим, які там знаходяться тощо.
Сергій Харчук – журналіст сайту «Журнал Житомира».
- Повістки не приходили бо я знятий із військового обліку через незадовільне здоров'я і не можливість бути воїном.
- Не задумувався по тій ж причині.
Назарій Томчук – журналіст.
- Мені повістка не приходила.
- Ходив сам до воєнкомату - відповіли, що в мене тимчасове посвідчення та СО6 по зору. Спитав, чи можна піти добровольцем. Відповіли, щоб приносив посвідчення, бо немаю військового квитка. В мене немає вже й того посвідчення, десь втратив. Сказали, що можу пройти медкомісію, але лікарі кажуть, що зір геть поганий. Тому офіційно не беруть. Можна спробувати, звичайно, піти і попроситись якось). Не хочеться, правда, потім на передовій підвести когось, адже після сутінок геть погано бачу. Тому, поки роздумую та дивлюсь на ситуацію на Сході. Якщо погіршиться - доведеться вже й мені "сліпому" йти. Поки через волонтерів стараюсь вирішувати потреби хлопців на полігоні. В мене зараз там друг із Бердичева.
Блошинський Андрій – старшина "Чорного Корпусу"
- Повістка не приходила, бо за станом здоров'я я непридатний, маю білий квиток.
- Пішов добровольцем у полк "Азов" і уже в липні місяці я проходив підготовчі вишколи у різних областях України. Оформлення пройшов, бо втратив свій квиток і проходив заново обстеження. Наприкинці серпня я вже проходив службу на Сході країни, де пробув до грудня місяця. Потім відбув у службову командировку до міста Житомира і по наказу мойого бойового командира залюбки повернусь до строю знову...
Сергій Онищук - депутат Житомирської міської ради.
- повістка до мене приходила . До військкомату ходив, мені дали заповнити декілька формулярів.
- Наразі, якщо прийде повістка бойова - піду однозначно. Добровольцем пішов би, якби був на всі 100% впевнений, що мене не будуть використовувати як гарматне м'ясо.
Сергій Мірошніков - бізнесмен, депутат Житомирської міської ради.
- Повістка ще не приходила. Звісно ж піду до військомату, якщо буде така необхідність.
- Щодо того, аби піти добровольцем – не хочу, щоб мене використали як сировину для затуляння дірок на фронті. Я офіцер, мене військова професія інженер протикосмічних систем, може до космосу війна ще не дійшла. Дійде – призвуть – будемо воювати.
Роман Давиденко – житомирський УДАРівець, юрист, доктор философії в області права, в 2011 році - Член Кореспондент МАК, в 2012 - професор МАК.
- Я багато допомагаю ВСУ національній гвардії та СБУ України, знаходячись у центрі подій … Причому, вже неоднаразово відмічений за допомогу відзнаками та подяками від Збройних Сил і національної Гвардії, про що є відповідні документи за підписом Міністра Оборони та заступників.
- З приводу добровольця та повісток… З перших годин російскої агресії я був у військкоматі Житомира та Києва. Оскільки я кадровий військовий звання майор і стою на обліку питання моєї мобілізації - це питання відкрите. Свого бою ще ніхто не уникнув. Якщо Україні знадобиться моє уміння та моє життя - з радістю піду захищати та боронити територіальну цілісність держави. Поки вважаю, що можу принести максимальну користь на своєму політичному та журналістському фронті. Також, я є організатором центрів реабілітації та юридичної допомоги учасникам АТО і їхнім сім'ям. З будь-яких питань щодо цієї проблематики усім допомогаю та нікому ще не відмовив і не відмовлю. Це мій святий обов'язок. Слава Україні!
Сергій Сухомлин – перший заступник Житомирського міського голови.
- Мне приходила повестка. Я, как полагается ходил в военкомат. Но на данный момент я, в принципе, не подлежу мобилизации.
- Мысль пойти добровольно — возникала. Я все таки кадровый офицер. Этот вопрос я задаю себе каждый день, каждый день общаюсь с людьми, с семьями у которых родные находятся там в плену. С того момента, как мы с Геннадием Зубко съездили на Восток к нашей 95-бригаде — решили каждую неделю собирать и отправлять нашим ребятам помощь. Начиная с марта месяца, не было ни одной такой недели, когда бы туда не пошла хотя бы одна 20-тонная машина. Для того, чтобы делать такую работу — нужно прилагать значительные усилия. Поэтому, на данном этапе, считаю, что я могу быть более полезным здесь. Но если случится такое, что мы увидим, что враг не остановился и события развиваются — я однозначно буду идти служить.
Автор: Олександр Крижанівський
***Передрук матеріалу лише з дозволу автора. Повне чи часткове використання інформації з матеріалу буде вважатися порушенням авторського права.
16831091210_cmszoom_auto_101.jpg "Головне управління Нацполіції Житомирщини оголошує творчий конкурс")
