Думки вголос учасника АТО: Великомасштабна війна чи перемовини? Високий, стрункий, атлетичної статури офіцер, віком до 40 років на наше прохання прибув у редакцію "Міста" і погодився на розповідь про АТО за умови, що його ім'я залишиться "за кадром". Не через боязнь не догодити керівництву, а тому, що, як і належить кадровому військовому, не в його звичці скаржитися на умови служби. Хоча у розповіді Вадима (так назвемо його), насправді, - жодних докорів на будь-чию адресу. Просто є речі йому незрозумілі, про які теж можна було б промовчати, якби вони не спричиняли втрати бійців. Тож, слово Вадиму:
- Із зрозумілих причин не буду вдаватися в деталі, а скажу лише те, що я – військовослужбовець 95-ї аеромобільної бригади. Наразі – у відпустці. 18 листопада повертаюся в АТО, зокрема, у Слов'янськ, де дислокуємося після його вивільнення.
Що являють собою сепаратисти? Спершу це були винайняті люди. Комусь дали гроші, комусь наркотики, ще комусь – горілку... За ними тоді і сьогодні стоїть Росія. Зараз ситуація значно ускладнилася. Якщо починалося все зі стрілецької зброї, то тепер у них – танки, БТР-и, зенітні установки (ЗУ), що прицільно б'ють на відстань до 3 км, пробивають тонку броню і ті ж БТР-и. Переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) у сепаратистів з'явилися у червні. ПЗРК ніде не дістанеш. Один комплекс коштує близько 10 тис. доларів США. Їх постачає Росія. Тільки за моєї пам'яті, з ПЗРК збито п'ять гвинтокрилів і один АН-26 над Слов'янськом.
Брав участь у боях під Ясинуватою і Тельманово. Там найманці – вже не найманці: вони наполовину "розбавлені" бійцями російської регулярної армії. Зброя у них – калібру 120,122, 150 мм: міномети, гаубиці, САУ, "Гради", "Смерчі", "Урагани", танки. Вся техніка надходить з Росії. Війна на Сході України відрізняється від попередніх воєн. Головною ударною силою є артилерія. Наші хлопці гинуть саме від артобстрілів і коли потрапляють в засідку...
Я розумію тих людей, які стояли на 31-му і 32-му блокпостах. По них били з усіх боків і з усіх наявних у ворога видів зброї. Коли "працює" САУ (щоб мати уяву, про що я говорю), то від сили вибухів снарядів можна збожеволіти у прямому сенсі цього слова.
Я не розумію, навіщо по кілька разів заволодівати одним і тим же об'єктом, і кілька разів давати команду залишити його ворогові?
Запам'ятав назавжди 22 червня. Напередодні о 6-ій ранку по нас "відпрацювала" артилерія. Ми передбачили, що, за прикладом фашистів, по нас знову битимуть саме 22 червня і саме о 4-тій ранку. Завчасно зайняли позиції, і недарма. Рівно о 4 годині і 1 хвилині на нас посипався шквал вогню. Бій тривав буквально дві хвилини. Наш Сергій Іванович – артилерист від Бога, миттєво виявив вогневу точку противника і накрив її прямим попаданням. Швидко погасили й інші установки.
Не зі слів знаю, що таке "перемир'я". Перше було у червні - десять днів, потім ще три дні. Протягом тих десяти днів біля нас збили гвинтокрила, по нас на Карачуні щодня "працювали" зенітні установки, міномети, нона-установки. По нас стріляли, а нам не давали команду відповідати тим же. (?)
Після закінчення того "перемир'я" почали, було, стискати кільце довкола території сепаратистів, як знову надійшов наказ про нове "перемир'я". Вчора подивився карту АТО і побачив, що територія під сепаратистами... збільшилася... Хоч-не-хоч, а мимоволі починаєш вірити чуткам про, нібито, незрозумілі нам домовленості "на горі"... Правда це чи ні, але, на мою думку, результати АТО не є такими, якими вони могли бути.
Зараз у зоні АТО стоять справжні патріоти України. Хто потрапив туди поза своєю волею, вже зуміли різними шляхами повернутися додому. На фронті залишилися ті, хто стоїть не за гроші, а за свою державу. Переважно молоді, і всі варті найвищої слави. Їм би будувати мирну країну, але багато з них за неї гине. Кращі гинуть...
З виборами Президента України пов'язували надію на нові позитивні зміни. Але досі на них очікуємо. Добре, що є волонтери. Велика їм дяка і шана. Вони допомагають усім, що треба воїнам. Купують навіть військову техніку.
Мені не зрозуміло, чому блокпости сепаратистів підкріплені танками, БТР-ами, мінометами, а на нашому блокпосту була одна протитанкова установка і три БТР-и, коли на нього йшли 7 ворожих танків?.. Про що тут говорити? Чому немає техніки? Тому, що техніку одного разу вивели в поле, вишукували в ряд і її тут же "накрили" російські "Гради"? То за цей випадок хтось із військового керівництва мав би постати перед судом. А суду не було! Якщо хто з високопоставлених офіцерів не має військового хисту, то хай іде у відставку, а на його місце запрошувати молодих і талановитих.
Яким в зоні АТО є мирне населення? Там є три категорії мирних громадян: одним байдуже, бути з Україною чи Росією; другим – тільки у складі Росії; треті – патріоти України. Видається, що останніх небагато. Думаю, патріотів насправді більше. Але вони не можуть виявляти себе відкрито. Визволене від сепаратистів населення лояльно ставиться до української армії і схиляється до думки триматися України.
Який вихід? Можливі два варіанти. Може бути повномасштабна війна з Росією, як у 41-му з гітлерівською Німеччиною. Це буде війна не на життя, а на смерть. Другий варіант – переговори за посередництва ЄС і США. Рано чи пізно переговори-таки будуть результативними. Лише в такий спосіб можна уникнути величезних людських жертв.
Що буде потім? Головне, щоб влада рахувалася з думкою учасників АТО. Вони обов'язково повернуться додому. У них – загострене відчуття справедливості: вони страждали на війні, там гинули їхні товариші, а тут зовсім не те, на що сподівалися... Світосприйняття учасників АТО відрізняється від того, що було у них до війни. Вони не зможуть байдуже спостерігати обман, хабарництво, рекет, бюрократію і т.ін., на що сьогодні закривають очі пересічні українці. Їх ніхто не примусить на чорне говорити біле. Вони свідомо ризикували втратити життя за справедливість в усіх її проявах: як на рівні міждержавних відносин, так і на рівні стосунків влади з людьми і між самими людьми.
Тому влада має подбати, поки є час, щоб зменшити негативні тенденції в суспільстві, конкретними діями дати зрозуміти людям, що відтепер і надалі під негідниками горітиме земля... Адже не повинно бути такого, щоб чиновник, який хотів переселити сім'ю загиблого офіцера з 3-кімнатної квартири у 2-кімнатну (підстава – стало менше членів сім'ї), залишався непокараним. Над ним мав би відбутися такий суд, щоби більше нікому ніколи не кортіло знущатися над родинами героїв. Унеможливимо такі факти – все буде гаразд.
Записав Антон БЕЗДІТКО, газета «Місто»
16831091210_cmszoom_auto_101.jpg "Головне управління Нацполіції Житомирщини оголошує творчий конкурс")
