З 1 червня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», що, на думку редакції «Міста», може бути доленосним для тих працівників, які мають статус посадових осіб.
Висловити власне бачення нововведення кореспондент газети попросив відомого в області фахівця з трудового законодавства Світлану Бойм – заступника директора департаменту праці і соціального захисту населення облдержадміністрації, начальника управління праці та захисту населення.
- Світлано Миколаївно, найбільше запитань викликає доповнений 5 пункт частини 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України – «припинення повноважень посадових осіб». Без посилання на жодні підстави. Як розуміти цю законодавчу норму?
- На моє глибоке переконання, зазначена норма стосується винятково господарських товариств і не може поширюватися на посадових осіб, скажімо, органів державної влади і місцевого самоврядування. Цілком погоджуюсь, що виписана редакція цього доповнення не є чіткою. Якби там було написано: «припинення повноважень посадових осіб господарських товариств», то жодних питань ні в кого не виникало б.
Як на мене, назва Закону не відповідає його змісту, оскільки у ньому відображені питання вдосконалення регулювання відносин за участю посадових осіб господарських товариств, а не інвесторів, що підтверджується відсутністю у тексті терміну «інвестор».
У обґрунтуванні Закону йдеться про те, що жодний інвестор не вкладатиме кошти, якщо не буде упевнений у їх захищеності та ефективному використанні. Тобто цим Законом інвестору надається можливість більшого контролю за виробництвом, що саме собою є зрозумілим.
- Хто є «посадові особи»?
- Це поняття у господарських товариствах стосується голови, заступника, членів правління, голови і членів ревізійної комісії. У державній службі посадовими особами є керівники, заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. В органах місцевого самоврядування посадовими особами є, по суті, усі працівники, за винятком технічних.
Звичайно, якщо керівники державних органів влади і місцевого самоврядування вдаватимуться до застосування нововведеної норми – «припинення повноважень посадових осіб» - щодо своїх підлеглих, то непорозумінь виникатиме багато… Сподіваюся, що вже незабаром внаслідок судової практики з’являться офіційні тлумачення цієї нової норми, скажімо, Верховним Судом України, і все стане на свої місця.
- Чому, на Вашу думку, трапилися нечіткість і неконкретність, справді, доленосної для людей законодавчої норми?
- Наскільки мені відомо, висновок Головного науково-експертного комітету щодо варіанту проекту зазначеного Закону полягав у рекомендації направити його на доопрацювання. У висновку, зокрема, вказувалося на юридичну невизначеність формулювання «припинення повноважень посадових осіб», а розірвання трудового договору з невизначених законодавством підстав суперечить загальним принципам трудового права. Однак, до пропозицій і зауважень експертів не дослухалися…
Від себе додам, що згідно із Господарським кодексом і чинним законодавством будь-який керівник акціонерного товариства приймається на роботу обов’язково за контрактом. А невиконання умов контракту і є підставою для звільнення його з роботи, що передбачено Кодексом законів про працю. Тому маю переконання, що норма, виписана пунктом 5 частини 1 ст.41 Кодексу законів про працю є зайвою.
- Проте певною втіхою для звільнених посадових осіб господарських товариств може бути нова норма щодо мінімального розміру вихідної допомоги…
- Справді, цю допомогу при розірванні трудового договору у зв’язку із припиненням повноважень посадовою особи передбачено у розмірі середньої заробітної плати за шість місяців. До цього така допомога була найбільшою лише у розмірі тримісячного середнього заробітку і надавалася у разі звільнення з роботи внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору.
- Зате незрівнянно підвищено матеріальну відповідальність посадових осіб, що визначена як відшкодування за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток. Яким може бути обсяг цієї відповідальності?
- Важко сказати. Адже досі немає нормативів і механізму нарахування не одержаного прибутку. Можу лише припустити, що в окремих випадках застосування норми відшкодування не одержаного прибутку, певне, сягатиме доволі значних сум. Разом з тим життя засвідчує, що практично кожне законодавче нововведення з часом коригується. Теорія – одне, а критерієм істини, як відомо, завжди є практика…
- Дякую за розмову.
Газета «місто», Антон БЕЗДІТКО