Індекс борщу по-житомирськи

Якщо у цілому світі рівень купівельної спроможності вимірюється макдоналдзівським «Біг-маком», то в Україні індекс достатку населення можна визначити на прикладі борщу. Чим дорожчі інгредієнти – тим менш доступною стає ця страва для українських родин. Відтак, в сезон борщ із буденної страви перетворився на святкову.

За орієнтир газета взяла ціни на продукти, що становлять складову борщу: картопля, морква, зелень (зазвичай, кріп-петрушка), буряк, цибуля, капуста і, звісно, м’ясо (свинина).

Обійшовши основний ринок і найбільш популярні супермаркети і, порівнявши там ціни, помітила закономірність – на базарі дорожче! Але в супермаркетах існує ряд різних знижок на всілякі товари.

 – «Десь дорожче, десь дешевше, десь якісніше, десь – ні. Я купую продукти і в супермаркеті, і на базарі. Головне не купувати відразу, а походити, прицінитися, подивитися, яка на вигляд та ж сама картопля, а потім уже брати її», – ділиться домогосподарка Олена власними секретами вдалої покупки.

За приблизними підрахунками, каструля борщу обійшлася більше, ніж у півсотні. Додайте до цієї суми вартість сметани (6-12 грн), квасолі, приправ, хліба і у кращому випадку борщ потягне на всі 60-70 гривень. Звичайно, під час посту, що нині актуально, борщ можна зварити без м’яса. Тоді його ціна складатиме половину суми, приблизно 25 гривень.

– «Один похід за продуктами для нашої сім’ї з трьох осіб обходиться майже у дві сотні. Сказати, що ми купуємо якісь марципани, не можу. Зараз доводиться добре затягувати паски і, стоячи перед прилавком, уже думати: краще купити більше картоплі чи «щось смачненьке». Раніше такого не було. Наша родина ні в чому себе не обмежувала. Скуповуємося ми раз на два дні», – розповідає Олена.

Таких, як сім’я цієї жінки, – чи не кожна друга. Відтак нині лише на харчування родині потрібно близько двох тисяч гривень на місяць. При нинішніх зарплатах – це левова частка доходів. А де взяти гроші на комуналку,  хоч якийсь одяг і взуття, на ліки й інші потреби – це питання риторичне і відповідь на нього навряд чи хтось нині наважиться дати. Як і на те, коли закінчиться війна, а долар знову стане хоча б вісім гривень.

Дмитро Руденький, газета «Місто»