Спробую коротко підсумувати результати того, що дехто називає "бюджетними слуханнями". Наявність двох паралельних світів - громади і влади, призводить до того, що влада розуміє ці два слова виключно зі свого боку барикад: "Ми замутили бюджет - ви слухайте!" (і хавайте...)
Цю позицію підтверджує не тільки формат проведення слухань, а й слова нач. департаменту бюджету і фінансів Сергія Гаращука: "Гроші люблять тишу! Тому довіртесь професіоналам!"
По суті влада не хотіла слухати запитань від громади по проекту бюджету. Кожен з нач. управлінь сприймав їх як своєрідні напади на кожного персонально замість того аби чітко і коротко відповісти на цілком логічний інтерес людей до того на що мають витрачатися їхні гроші.
Саме тому численні конкретні питання канд. екон. наук Миколи Костриці, який коротко!!! проаналізував проект бюджету, просто напросто не пролунали.
Лише після кількох запитань його закричали як начальники управлінь так і присутні в залі "гіперактивні представники громади".
Зі свого боку я зауважив про відсутність 2 принципових речей. Перша - стратегії розвитку міста на десяток років уперед, без якої всі наші бюджети будуть бюджетами проїдання і розпилювання.
Друга - контролю за відвертим дерибаном будь-якого бюджету з боку громади і самої влади. Коли маємо відверті бажання купити авто за народні гроші, побудувати парковку за рахунок грошей на культуру, будівництва "сральників" за 8 тис. грн., закупівлі продуктів по тендерах за завищеними цінами, тижневе латання доріг, багатомільйонні візуальні реконструкції площ чи вулиць, то ні про який хороший чи поганий бюджет мови йти не може.
Незабаром опублікуємо всі запитання і пропозиції по проекту аби і депутати міськради могли їх взяти на озброєння при голосуванні за бюджет чи обговоренні у комітетах і фракціях, і "творці" бюджету могли відповісти на них і врахувати зауваження при винесенні бюджету на голосування, і громада могла побачити куди мають іти її гроші.
П. С. На бюджетних слуханнях людьми задавались також зовсім не бюджетні питання, що свідчить про надзвичайно гостру проблему відсутності шляхів комунікації між громадою і владою, що і виливається у вибухи в соціумі.