Скинувши житомирського мера, деякі особи в міській раді, взялися з новою силою вгризатися в те добро, яке належить городянам. А щоб парубки-патріоти їм не стали на перешкоді, «обрані громадою» з усіх сил намагаються показати, які вони «свої», відверто спекулюючи на пам’яті тих, хто трагічно загинув на Майдані.
На останній сесії міської ради ніхто не взявся вирішувати реальні проблеми міста, наприклад, безгрошів’я ЖТТУ, працівники якого знову мусять терпіти затримку зарплати. Натомість – вирішили солоденькі питання: кадрові та земельні. Чому містер Спред, він же екс-заступник міського голови, досі в міській раді? Чому створили комісію з питань перейменування вулиці та встановлення нового пам’ятника, замилюючи цим очі громаді, а ось комісію, яка б дослідила оборудки містера Спреда, пані управління житлового господарства, цей «почесний ряд», упевнена, можна продовжити, – ні?
Першочергово нині потрібно вичесати з гриви міської ради паразитів. Причому жорстко, дослідити всі їхні «напрацювання», від яких страждають житомиряни і, що найжахливіше, – діти. Просто звільнити «обраних» – не вихід.
Не думаю, що на місці кам’яного Леніна на Соборному майдані варто ставити будь-який інший пам’ятник, тим більше в знак пошанування тих, хто загинув за українську волю.
Це радянщина: забити в граніт героїв, умертвити світлу пам'ять про них, створити пропагандистський міф. Ушанувати загиблих варто іншим способом, і він знайдеться, більш адекватний.
Люди загинули не заради того, щоб їм поставили пам’ятник на місці боввана Леніна. Вони віддали життя за те, щоб в Україні можна було спокійно працювати, отримувати достойну зарплату, реальні соціальні гарантії, щоб нарешті припинити корупцію та розкрадання.