Газета «Місто» продовжує знайомити житомирян з особистостями. Під прицілом Віталій Талько – людина, можливо, трохи іронічного складу, але великого серця… Художник-графік за покликанням, правоохоронець за освітою і бізнесмен за вимогою життя, він інвестує в майбутнє Житомира, зовсім не сподіваючись на віддачу дзвінкою монетою…
Народився і виріс Віталій в Житомирі, з дитинства бігав до Будинку піонерів вчитися малювати. До цих пір згадує художню школу Віктора Шкуринського, мовляв, усім завдячую такому наставнику. Та більш серйозно захопився графікою лише на третьому курсі вишу. Вчився у Національній академії внутрішніх справ України. Відслуживши 9 років, по-своєму переживши паплюження головних принципів служіння народу, Віталій Талько обрав іншу стежку заробляння хліба насущного. Та весь цей час не полишав малювати. Творчість допомагала виражати якісь глибинні переживання. Можливо тому, його роботи гостро сатиричні, інколи іронічні, але так зачіпають душу.
- Малювати можна будь-де і на будь-чому. На аркуші паперу, чи в зошиті, на зворотному боці календаря. Не важливо, що потрапить під руки, - ділиться Віталій, - Важливо ЩО ти виражаєш на ньому. Можна малювати олівцем, кульковою ручкою, маркером. Словом – геть умовності! Головне – те, що ти прагнеш донести…
Рік тому Віталію прийшла думка створити виставку з таких своїх раптових замальовок, яку назвав просто: «А-4» (за форматом більшості аркушів, на яких творив). Власне це була його перша персональна виставка у стінах рідного закладу – «Кавоманія», до того виставляв свої роботи спільно з іншими художниками в Житомирі та інших містах України.
До речі, про «Кавоманію», кав′ярню, співзасновником якої є і Віталій Талько, варто розповісти окремо. Певно серед молоді нашого міста нема людини, яка б тут не побувала, не посиділа у дружньому колі за заварничком духм′яного чаю, якого завжди вистачає навіть на найбільшу компанію, або навіть на самоті не погортала книгу. Тут створено простір для кожного – дружній, творчий. Тут можна згаяти години за грою в шахи, які завжди до послуг відвідувачів, як і книги, тут можна насолоджуватися витворами мистецтва, виставки яких змінюються кожні три тижні, тут можна весело провести час без алкоголю та інших надмірностей, тобто можна просто бути, як вдома.
- Все це робиться для дітей, а хіба дітей можна назвати «бізнес-проектом», - чи то питає, чи то стверджує художник. – Ми створили простір, де вони можуть почуватися вільно. Тут їх ніхто не виганяє, як виганяють з під′їздів, не сварить, не читає моралі, а дає можливість бути собою. На картини хочуть – дивляться, не хочуть – ні. Комусь вони подобаються, комусь – ні. Та в більшості сприймають позитивно, буває нову колекцію оглядають цілком прискіпливо…
Треба зазначити, що в «Кавоманії» часто можна побачити роботи як відомих на всю Україну і далеко за її кордонами митців (наприклад, Гапчинської), так і початківців з глибинки, яким потрібна підтримка та визнання. Як пан Віталій знаходить з ними контакт, як домовляється про такі експозиції, у скільки все це йому обходиться, можна лише здогадуватися. Зрозуміло одне – він діє як художник, який прагне донести до людей красу, показати багатогранність творчості, можливо, от так ненав′язливо виховати художній смак у молоді.
Ще один надзвичайно цікавий проект Віталія Талька – фестиваль стріт-арту в Житомирі.
- Це для наших людей, які вперто не заходять до художніх галерей, не відвідують виставок, яким ліньки переступити поріг закладів культури. Тому ми їм несемо мистецтво прямо під ніс: до самого будинку, до під′їзду, в провулок, де стіни списані нецензурними словами, на фасад з облупленою штукатуркою, туди, де розучилися господарювати, дбати про своє місто. Ми показуємо, як можна прикрасити найгірші місця, як можна змінити навколишній світ. Ми хочемо зробити Житомир яскравим, позитивним, - так пояснює мету фестивалю художник.
Наскільки вдалося змінити обличчя нашого міста за перший етап фестивалю, що тривав під час травневих свят, судити кожному з нас. На мою думку, молоді майстри графіті таки подарували свіжі і цікаві моменти, які можна побачити на вулицях: Київська, Михайлівська, Московська. Це веселі козаки на велосипеді, казкові птахи та яскраві патріотичні написи.
Нещодавно молодими художниками було розмальовано й арку біля житлового будинку на вул. В. Бердичівській, йде робота над розписом будинку-серця на Театральній.
На кінець літа у Житомирі знову збереться близько 40 художників з усієї України. За визначенням організаторів фесту - це «дуже круті художники», проте відбір учасників досить жорсткий. Кожна команда митців подає ескізи своїх майбутніх робіт, за якими і проводиться відбір. Поблажок нема нікому, бо графіті таки вважається хуліганським мистецтвом, отож варто запобігти недоречностей. Щодо художників, то участь у таких фестивалях є престижною, хоча і доводиться викладати чималі гроші, затрачати час та добряче попрацювати.
Віталій Талько, як організатор фестивалю, звертається лише з проханням до житомирян: бути людьми, з розумінням поставитися до роботи художників графіті, які вкладають свою працю, свою творчу думку. Ще він дякує всім приватним підприємцям, які надають спонсорську підтримку такому потрібному для нашого міста проекту, бо Житомиру потрібен позитив: патріотичний, творчий і потужний.
Ярослава ПОЛІЩУК, газета «Місто»
16831091210_cmszoom_auto_101.jpg "Головне управління Нацполіції Житомирщини оголошує творчий конкурс")
