Микола Костриця, член міськвиконкому:
- В умовах подорожчання енергоносіїв, матеріалів і запасних частин тариф з обігріву наших помешкань не може залишатися на тому ж рівні, що й раніше. Такими є сьогоднішні реалії. Ми маємо усвідомлювати, що комунізму, на жаль, не буде, і платити за теплопостачання за новою ціною потрібно. Якщо не платитимуть самі споживачі, то це мав би робити, скажімо, міський бюджет. Але гроші з міської казни – теж наші гроші. Це означало б забрати частину фінансів у дитячих садків, освіти, медицини... Чим все закінчилося б, не важко здогадатися.
Крім того, треба взяти до уваги, що Житомир перебуває у, певною мірою, привілейованому становищі – порівняно з більшістю міст України тариф у нас нижчий. Ми маємо завдячувати КП "Житомиртеплокомуненерго", який зумів здобути довіру у міжнародних фінансових організацій і мати від них чималі кошти, в тому числі й грантові, для модернізації теплового господарства міста.
Об'єктивний тариф на тепло стимулює дбати про енергоефективні умови нашого проживання: ущільнені двері, засклені вікна, утеплені дахи і т.д. Через все це ми мусимо пройти. Бо прагнути у Європу, де всі відносини базуються на ринкових засадах, а самим продовжувати сподіватися на те, що про все за нас подбає держава, - це нонсенс.
Інша справа, що треба пожвавити роботу із забезпечення державними субсидіями кожної родини, котра має на це право відповідно до своїх статків.
Женя, 36 років:
- Я – за справедливість! Платити за тепло треба, нікуди від цього нам не подітися. Але тут немає порядку. Мої сусіди встановили опалювальні батареї на лоджії і в коридорі, який самовільно відгородили від людей біля своєї квартири. Тепер що виходить? Оплату за тепло нараховують на корисну житлову площу. Лоджія і коридор сюди не входять. Але сусіди ухитрилися їх обігрівати. За чий рахунок? За мій у том у числі. Коли я сказала сусідам, щоб вони повідомили теплокомуненерго про змінену площу обігріву свого житла, то тепер маю собі ворогів.
Хто повинен перевірити площі житла, що забезпечується теплопостачанням? Скільки у Житомирі є хитрунів, які гріються за рахунок інших людей?
Іван, 47 років:
- Торік я сплачував за тепло нормально. Цього ж року зрозумів, що буде складніше, пішов і оформив субсидію – вихід правильний. Зі мною зверталася за субсидією знайома бабуся, і я пробував їй допомогти. Проте жінці відмовили, бо у неї син сидить без роботи, і через це субсидія їй не належить. А хіба вина лише бабусі, що син – хронічний алкоголік? Він став таким у нашому суспільстві, то чому тоді покарання впало лише на матір? Вона не поодинока у своєму горі. Треба, щоб були якісь винятки з правил для таких людей, інакше в них не буде чим розраховуватись не тільки за тепло, а й за інші комунальні послуги.
Павло Іванович, пенсіонер:
- Читав у газеті, що житомиряни торік добре платили за послуги наших тепловиків. Мене це по-людськи радує: значить, свідомість у нас що треба.
Якщо не будемо розраховуватися за послуги теплокомуненерго, то це підприємство просто збанкрутує. І тоді на його місце прийде приватний підприємець. Він не питатиме: є у нас гроші, чи грошей у нас немає. А знайде, як їх з нас вибити...
Тож, хочу, щоб ми розуміли один одного, розуміли працівників теплокомуненерго, і підтримували їх.