Житомир попрощався зі ще одним десантником – Артуром Пушанком

Цьогоріч із моменту російської інтервенції на Схід України фраза «Герої не вмирають!» набула особливо глибокого значення для наших земляків. Адже саме такими словами ось уже двадцять восьмий раз Житомирщина попрощалася зі своїми бійцями.

24 липня представники влади, громадськості, духовенства та військовослужбовці провели в останню путь 20-річного сержанта 2-ї аеромобільно-десантної роти першого аеромобільно-десантного батальйону 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади Артура Пушанка. Участь у скорботній церемонії брали голова облдержадміністрації Сергій Машковський, заступник голови обласної ради Руслан Годований і виконувач обов’язки Житомирського міського голови Любов Цимбалюк.

Про обставини загиблі бійця повідомив командир 2-ї аеромобільно-десантної роти першого аеромобільно-десантного батальйону 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади капітан Віктор Репік. Так, разом із своїми військовими побратимами Артур виконував завдання щодо ліквідації блокпосту сепаратистів під містом Лисичанськ Луганської області. Так, рятуючи життя своєму підлеглому під час цього бою, він загинув внаслідок численних кульових поранень в область грудей, шиї та голови.

Зрештою, дорогою ціною ворожий блокпост таки було знешкоджено. Лише 2-га аеромобільно-десантна рота втратила трьох бійців – командира взводу, сержанта і солдата.

«Протягом служби Артур був надійним товаришем, сумлінно виконував усі бойові завдання», – розповів про загиблого його командир.

Закінчивши Житомирський інститут медсестринства, Артур призвався на строкову службу. Згодом на контрактній основі залишився виконувати військовий обов’язок у складі другого батальйону. А навесні 2013-го року перевівся до 2-ї аеромобільно-десантної роти першого аеромобільно-десантного батальйону, де прослужив більше року.

Провести Артура в останню путь прийшли також його однокласники та одногрупники. Свого друга вони згадують як чуйну, товариську та надзвичайно патріотично налаштовану молоду людину.

Загиблий проживав у Житомирі, закінчив загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 28, фахову освіту здобув у Житомирському інституті медсестринства. В Артура залишилися батьки-пенсіонери.