Кожна щаслива сім′я унікальна своєю історією, своїми цінностями, уявленнями про світ. Проте є основи, які поєднують такі родини. Про головні умови щасливого родинного буття і не тільки про це - наше інтерв′ю з люблячою дружиною, багатодітною мамою, успішною жінкою та громадським діячем Оленою Хачатрян.
- Пані Олено, для початку розкажіть, будь ласка, про свою сім′ю. Вона у Вас немаленька…
- Так. З чоловіком Артуром ми одружилися майже 20 років тому. Так сталося, що у нас довго не було дітей. Лікарі навіть припускали, що щастя батьківства нам не пізнати. Проте ми люди віруючі. Я твердо переконана, що все іде від Господа Бога, тож так і сказала лікарю. Уявіть, до кінця року мої слова підтвердилися сповна: я народила донечку Каріну. То був 2000-й рік. Зараз вона перейшла до 8 класу, вивчає іноземні мови (італійську, англійську, польську та іспанську), гарно малює, грає в теніс. Це моя перша помічниця. Та недарма написано, якщо Бог благословляє, то мірою неміряною. Згодом у нас народилася Каміла, потім - Крістіна, далі – Софійка. Всі дівчатка активні, відвідують різні гуртки, вчаться танцювати. П′ятим був довгоочікуваний синочок – Давид. Йому скоро виповниться 2 рочки, а сім місяців тому на світ з′явилася Аріночка. Всі слухняні, люблять тата і маму.
Я безмежно щаслива ними, хоча чесно скажу: ніколи не думала, що матиму стільки дітей. Напевно Бог вирішив, що для мене це нормально, я справлюсь, сильна, тож і дав стільки діток. Звичайно, клопотів вистачає: купи прання, приготування їжі, гуртки, куди треба дітей завезти-привезти, але все це вирішується. У мене дуже чудова родина. Нам допомагають наші бабусі і дідусі, є й няня, яку запросили на допомогу, коли народилася третя дитина. Чоловік мій часто буває у відрядженнях, інколи їде на місяць-два, тому без підтримки рідних було б неймовірно важко. Це велика Божа милість - мати батьків, які тебе підтримують, розуміють і так піклуються про своїх внуків.
- Які головні пріоритети у Вашій родині?
- Головне в родині - це любов та взаєморозуміння. Любов багатогранна: до чоловіка, до дітей, до батьків, любов до Батьківщини. Людина має визначити свої пріоритети, свою мету і діяти. Наприклад, у мене грандіозні плани і настільки сильна віра в те, що маю здійснити, що мене просто не зупинити. Я хочу переконати всіх українських жінок у тому, що мати дітей, будувати кар′єру і при цьому ще й допомагати своєму чоловіку – це все можливо. Для родини важливо, щоб жінка також займалася улюбленою справою, мала можливість реалізувати себе і підтримувала чоловіка. У чоловіка будуть розправлені крила, коли жінка розуміє його і у всьому допомагає. Чоловіка треба підтримувати – це перше правило для люблячої дружини. Тоді він має успіх і є гарантом благополуччя сім′ї.
- Пані Олено, Ваше коло інтересів аж ніяк не обмежується власною сім′єю. У Житомирі Вас знають, як активного громадського діяча, успішну жінку…
- Людина живе не для того, щоб гаяти час перед телевізором. Нам дано безліч можливостей пізнати всю багатогранність світу. Треба діяти, пробувати власні сили, не боячись труднощів та невдач. Так вчили мене батьки.
Я з юних літ була активною. В часи піонерії очолювала раду дружини школи, і про досягнення нашої дружини писали московські піонерські видання. Згодом входила до активу регіонального відділення Союзу жінок України "За майбутнє дітей". Щоб мати більше можливостей реалізовувати власні проекти, у 2010 році заснувала благодійний фонд «Сім′Я». З того часу ми організували 18 фестивалів.
Також займаюся бізнесом: маю свою аусорсингову компанію ПП «АртЛенд», цікавлюсь туризмом. Як економіст проводжу тренінги для жінок про те, як правильно розподіляти кошти сімейного бюджету, і пишу про це книгу. Також нині є членом експертної ради Всеукраїнського конкурсу «Найкращий бухгалтер України», беру участь в рейтингу «Топ 25 найуспішніших жінок Житомира»..
- А ще Ви збирали гроші на ліфт для школи «Всесвіт»…
- У школі «Всесвіт» навчаються наші діти. Я очолюю батьківський комітет школи, і тому – це окрема сторінка життя. Спільно з педагогами, батьками учнів ми мріємо створити на її базі міжнародний освітній центр з обміну досвідом. Оскільки школа «Всесвіт» – це перша приватна християнська школа в Україні, а тепер і перша школа з інклюзивною освітою. Вчителі, які працюють тут 20 років, мають чим поділитися. Вже зараз до школи за досвідом приїздять колеги із Польщі та Італії.
А гроші на ліфт ми збирали під час благодійного фестивалю, який, насправді, мав ще одну головну мету - дати можливість дітям проявити свої таланти на сцені. Дітям різним: і здоровим, і дітям з особливими потребами. Такі заходи ми проводимо не вперше. Спочатку ніхто не вірив, що у Житомирі може бути щось хороше. Люди приходили швидше з цікавості, просто подивитися, а потім стали проситися виступити. Зараз фестиваль набув всеукраїнського масштабу. Це радує, бо бачу на фестивалях цілі родини. Такі години спілкування неймовірно зближують. Наприклад, коли бачу, як батьки вболівають за дітей, коли тато поправляє бантики, а мама – спідничку своїй дитині, коли у дітей горять від захвату оченята - це класно. У дітей є бажання відвідувати гуртки, змагатися, перемагати, а не просиджувати найкращі миті життя в Інтернеті. Такі діти не бояться труднощів, є успішними в житті. Дивлюсь на таких - вони вже у 23 роки мають власний бізнес, грандіозні плани, радіють життю, а не просиджують його у барах.
Тому я - за родину, за відновлення родинних зв’язків. До речі, я пишаюся, що наш Президент - це людина, яка має міцну сім′ю. Якщо голова держави гарний сім′янин, то і держава буде міцною.
Ярослава ПОЛІЩУК
16831091210_cmszoom_auto_101.jpg "Головне управління Нацполіції Житомирщини оголошує творчий конкурс")
