Депутат Житомирської міської ради Геннадій Забродський про децентралізацію влади та роль громад

Життя українцям несе шалені зміни. У суспільстві заговорили  про реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. 

Які зміни будуть після підписання угоди про асоційоване членство України в  ЄС зміни? Чи не ризикуємо знову «наламати дров», і втопити реформи в «багні корупції"? Як доведеться працювати, щоб швидше досягти світлого майбутнього? Про це розмова кореспондента газети «Місто» з депутатом міської ради Генадієм  Забродським.

- Геннадію Олександровичу, в Україні закладено конституційні засади місцевого самоврядування, ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування, закладено базові основи для діяльності. Чому ж органи місцевого самоврядування виявилися неспроможними виконувати свої функції сповна, і ми говоримо про необхідність реформ?

- Вся біда в тому, що органи місцевого самоврядування не мали достатньо коштів для реалізації соціальних програм, надання високоякісних і доступних адміністративних і соціальних послуг. Місцевий бюджет був знекровлений.

 Ми добре знаємо, що є 4 основні податки, які формують бюджет країни на 88 %. Ці кошти з регіонів ідуть спочатку вгору до Держбюджету. Депутати Верховної Ради розподіляють їх по галузях, відомствах. Далі йде розподіл донизу в обласні бюджети, потім районні та міські. І ми бачили, що там, вгорі, всіх забезпечують на 150 %, а донизу, громадам,  віддають те, що залишиться. У такому випадку, чи цікаво громаді, скільки вчителів працює у школі? Ні, бо те визначає хтось зверху. Скільки лікарів у лікувальному закладі? Ні. Чи цікаво, скільки працівників у теплокомуненерго? Теж ні, бо громаду не допускають до вирішення цих питань.

Отож, висновок: формувати бюджет треба знизу до верху, відштовхуючись від потреб громади. Тому і йде мова про децентралізацію, тобто про передачу  повноважень, ресурсів та компетенції вирішувати основні питання життя на найбільш наближеному до людини рівні,  де це можна зробити найбільш ефективно.

Тобто держава повинна делегувати громаді такі повноваження, щоб ця громада на своїй території могла утримувати садочок, якщо потрібно – і школу, якщо потрібно  - комунальну службу і т. д. Громада сама  буде вирішувати, чи потрібно  у дитсадочку, де всього 9 дітей, аж 8 вихователів… А це ж реалії нашого життя. Для прикладу, у школі, яку я у свій час закінчив, на 400 діток було 30 вчителів, вихователів та інших працівників, які забезпечували і навчальний процес, і позашкільну роботу. Зараз з тією ж метою утримується вже 85 вчителів, завідуючих, заступників, директорів, і т.д. Ми бачимо, як закладаються штати у багатьох лікувальних закладах і школах. Люди працюють на 1,5 ставки, 0,25 ставки, мають якісь надбавки, індексації. Проте і ще шукають якийсь підробіток. Чи не краще дати вчителю, лікарю  зарплату у 5 тис. грн. з тим, щоб він цінував свою посаду і віддавався роботі сповна?

- А чи не буде перекосів у інший бік (з метою економії)? Потрібні ж якісь стандарти роботи, тим більше, якщо мова іде про освітні заклади, лікувальні… 

- Зрозуміло, що ми повинні напрацювати такі стандарти у всіх сферах, але для цього спершу потрібно надати громадам більші повноваження і ресурси. Бо ми декларуємо, що медицина у нас безкоштовна, освіта безкоштовна, є право на відпочинок, на забезпечення компослугами, але  без фінансування все зводиться до мінімуму. Сподіваюсь, що до кінця нинішнього року, можливо, навіть і раніше (вже до 1вересня) Верховна Рада  проголосує механізм передачі повноважень на місця. Це буде платформа для змін. Я вірю, що з першого січня 2015 року місцеві органи матимуть можливість по новому формувати бюджети.

Звісно, паралельно треба готувати законодавчу базу для нових стандартів, вже європейських. Наприклад, Нацбанк повинен напрацювати такі стандарти у своїй сфері, Міністерство освіти – у своїй і т. д.

- Ймовірно,  27 червня  буде підписано Угоду про асоційоване членство України в ЄС. Чи це  відкриває нам шлях до стандартів європейського життя?

-  Саме так. Поясню на простому прикладі. Зараз, формуючи тариф на послугу, ми закладаємо, що зарплата у собівартості складає 7-19%, а 70%  – це енергоносії. Таким чином, як би робітник не працював, у нього - мізерна зарплата. Такі стандарти треба переглядати. Звісно, без збільшення вартості продукції не обійтися. Проте люди отримають і збільшення заробітної плати. Не може такого бути, щоб у Європі тонна металу коштувала 300 євро і у нас 300 євро, а заробітна плата сталевара у Європі складала 2000 євро, а у нас у десять разів менше.

- Але ж у Європі, можливо, більш високотехнологічне виробництво тому і менш затратне?

- Нам теж доведеться іти на переоснащення виробництва, для цього треба залучати більше інвестицій. Щоб наповнити бюджет, ми повинні подбати і про розвиток середнього бізнесу, дати нормальне кредитування – це все складові, які зв′язані між собою. Нехай поступово, але ми будемо підходити до єдиного стандарту.

- Для залучення інвестицій, розвитку бізнесу треба спершу подолати тотальну корупцію…

-  Справді корупційна і бюрократична системи стримують потік інвестицій. Ми, чиновники, не рідко мимоволі створюємо такі бар′єри. Наприклад, щоб відвести  землю під будівництво об′єкта, треба чекати поки пройде 2-3 сесії міської ради, отримання інших дозволів теж забирає багато часу. Як наслідок, у інвесторів опускаються руки. Законодавство не дає захисту інвестору. Чиновник може прийти і зруйнувати його бізнес і не понесе за це відповідальності. Є й інші моменти. Це дуже болюче питання для всієї держави.

Коли прийдуть важелі впливу до громади, буде надано можливість бізнесу працювати за спрощеною схемою, а громаді - контролювати.

- Геннадію Олександровичу, а чи не виникнуть просто інші корупційні схеми?

- Ми зараз спостерігаємо активність громадськості. Подивіться скільки людей приходять на сесію, активно ставлять питання, вносять пропозиції. Коли сесійний зал був напівпустий багато питань розглядалися кулуарно. Зараз такого вже немає. Громадськість цікавиться, і не так-то  просто протягнути питання  через сесію без обговорення. Щойно пройшла чергова сесія міськради. При обговоренні земельних питань акцентували, що один квадратний метр землі у Рівному оцінено у 149-150 грн, а в Житомирі спеціалісти, які мають ліцензію, визначили ціну удвічі більшу. Тобто вже очевидний елемент корупції. Ми побачили, що такого громада не допустить.

 - Геннадію Олександровичу, наостанок: які проблеми у нашому місті, на Вашу думку, треба вирішити насамперед?

- Наше місто і область постраждали від Чорнобильської трагедії. Я багато буваю у лікарнях, бачу, скільки у нас хворих людей і як вони страждають від постійних поборів у вигляді благодійних внесків, як безпорадно дивляться на довжелезні списки з переліком необхідного для лікування, де, крім вати, марлі, вже зазначаються і простирадла, рушники і т.ін. Наша охорона здоров′я потребує негайного реформування.  Здоров′я нації має бути  на першому місці. На другому -  культура і спорт. Ми повинні дбати про молоде покоління. Я пишаюся нашою молоддю, яка проявляє високий патріотизм і свідомість,   самоорганізовується, долучається до суспільного життя. Ми повинні дати дітям ще більше можливостей діяти, вивчати історію, творчо розвиватися, займатися спортом.

 Мене також  дуже хвилює і те, що молоді люди після закінчення вищого навчального закладу не можуть знайти собі роботу. Треба використовувати потенціал молодих, надавати можливість реалізувати себе. Тоді зміни у суспільстві відбудуться набагато швидше.                                        

Ярослава ПОЛІЩУК