КОРОСТЕНЬ

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Коростень (Іскоростень) — прадавнє місто України місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Коростенського району Житомирської області, великий транспортний вузол Південно-Західної залізниці. Це - місто обласного підпорядкування, центр Коростенського району, розташоване на річці Уж, притоці Прип'яті, за 87 км на північ від Житомира, в 60км від кордону з республікою Білорусь і в150 кмвід Києва.

Коростень - великий залізничний вузол, місце перетину шістьох автомобільних шляхів.

Населення - 66 тис. чол.
Територія міста -3385,1 га
Дата заснування – 705 рік
Магдебурзьке право місту дароване 22.05.1589 року.
Статус міста Коростеня отримано - 01.01.1926 року.

За данини, історична Іскоростень — столиця міцного союзу племен древлян. У наш час місто славиться своїми цінними породами природного граніту, каніфольними смолами та вишуканою порцеляною.

Є дві, абсолютно різні теорії про походження назви міста:

перша версія наполягає на тому, що місто веде свою назву від того, що древлянська столиця була побудована суціль з дерева, а міські стіни обнесені частоколом дубовим, неотесаним, разом з корою — са́ме тому місто начебто звалося Іс-коро-стень, тобто місто «із кори на стіні»;
друга теорія стверджує, що назва міста походить від імені язичницького бога сонця Корс (Хорс) — головного бога у більшості племен, що населяли дану територію, в тому числі древлян. Від Хорсу/Корсу, за цією теорією, також походять назви населених пунктів Корсунь і Коростишів.
Прибічники другої теорії резонно наполягають на неможливості першої, оскільки дерево, з якого не знято кору, швидше піддається впливу руйнуючих факторів, про що людство знає вже кілька десятків тисяч років, і тому навряд чи древляни ставили свої житла з неотесаної деревини. Втім, імовірно, що теорія про кору (т.зв. «корова́»), виникла лише в 1970—80-х роках для оминання теми язичництва і богів.

ІСТОРІЯ

Діорама краєзнавчого музею «Княжна Ольга біля стін стародавнього Іскоростеня» (художник А. А. Туранський, 1982)
Відомо, що у 945 році місто було серед земель слов'янських племен, підпорядкованих київському князю Ігору, незалежність яких віднята в них Олегом, дядьком-регентом Ігоря, у битві 914 року, коли Ігор придушив повстання древлян. Ігор збирав щорічну данину і після того, як Ігор вдруге повернувся до Іскоростеня вимагати данину, князь Мал (Ніскиня) підняв місто проти київського князя. Військо (дружину) Ігоря розбили, а самого вбили. Поховали древляни Ігоря з усіма почестями, по княжому звичаю, на його могилі насипали високий курган. Село (зараз селище району) Поліське, де знаходиться Могила князя Ігоря, багато століть називалось Могильно.

Після розділу Русі в результаті створення в 1157 році Володимиро-Суздальського і Великого князівства Московського (1260-70), Іскоростень залишався під юрисдикцією київських князів. З 1243 року тут хазяйнували монголо-татари. Після перемог над Тевтонським Орденом у 1348 і 1370 рр. і потіснивши татарів, великий князь литовський Ольгерд Гедимінович приєднав ці землі до Великого князівства Литовского. Пізніше подарував їх одному з своїх лицарів Тереху з Брянська за вірну службу. З 1385 р., після утворення Кревської Унії, ця територія потрапила під вплив Польщі. В 1586 р. багатий польський магнат Прокоп Мржевіцький, оженившись на одній із спадкоємниць Тереха, став власником Іскоростеня. Йому вдалося добитись від польського короля присвоєння цій маленькій фортеці статуса міста. 22 травня 1589 р. король Сигізмунд III Ваза дарував місту Іскоростеню Магдебурзьке право

В 1649 році загін козаків під проводом Гераськи після кровопролитного бою завоював Іскоростень від польської шляхти. Міські укріплення були повністю зруйновані. В 1654 р. гетьман Богдан Хмельницький у результаті Переяславської Ради підписав згоду з російським царем Олексієм Михайловичем про перехід України під юрисдикцію Росії. Однак з 1667 по 1795 роки землі Іскоростеня продовжували знаходитися в складі польсько-литовської Речи Посполитої

Після ІІІ-го розділу Речі Посполитої у 1795 р. Іскоростень перейшов до Російскої імперії як центр Іскоростенської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Довгий час це було тихе непримітне провінційне містечко.

Новий могутній поштовх до відродження місту дало будівництво залізниці Київ — Ковель у 1902 р. З цього часу місто було перейменоване в Коростень, воно відоме як важлива залізнична станція. Згодом, з розширенням залізниці, Коростень перетворюється у великий залізничний вузол.

Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) її уряд і парламент (Центральна Рада), були змушені залишити Київ під час його окупації московськими військами. Перебували у Коростені протягом 14 - 15 лютого та 24 - 26 лютого 1918 р. 25 лютого у Коростені постановою Центральної Ради було затверджено Тризуб Святого Володимира як герб УНР. В період 14 - 27 лютого 1918 р. у Коростені в різний час перебували частини Армії УНР: Гайдамацький кіш Слобідської України на чолі із Симоном Петлюрою, Окремий Запорізький загін на чолі з Костянтином Прісовським та Курінь Січових Стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем. З Коростеня ці частини 27 лютого пішли у наступ на Київ задля його звільнення від московських військ.

7 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду Коростень, зайнятий підрозділами 395-го стрілецького полку 132-ї бригади 44-ї стрілецької дивізії московських військ, спробувала здобути Волинська група (командувач - Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. Початок виправи був вдалий. Українські війська, несподівано напавши на Коростень, здобули станцію. Проте неузгодженість у діях різних відділів і велика чисельна перевага ворога не дала можливості розвинути цей успіх. Українські війська змушені були відступити з міста. У боях особливо відзначилися Іван Ремболович, Семен Хмара-Харченко та Микола Тобілевич. Загинув сотник Володимир Стефанишин.

7 серпня 1941 року Коростень був окупований німецькими гітлерівськими військами.

Під час наступу 1943 року, після успішного проведення Київської операції, Червона армія 17 листопада зайняла Коростень, але внаслідок потужного контрнаступу змушена була відступити. 28 грудня 1943 р. місто було остаточно взяте під контроль частинами 13-ї Армії генерала-лейтенанта Пухова.
За час війни Коростень був повністю зруйнований.

На 80-90 роки 20 століття місту випало пережити тяжкі часи. Сусідство з Чорнобильською Атомною Станцією (80 км) наклало новий трагічний відбиток на його історію. Коростень потрапив у зону радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської ядерной катастрофи 26 квітня 1986 і класифікований як «зона гарантованого добровільного відселення». Крім того, економіка міста сильно постраждала від кризиу перші роки після здобуття Україною Незалежності.

Коростень веде політику розширення власних можливостей економічного соціального розвитку. Місто будує житло і дороги, створює нові підприємства, навчальні й соціальні заклади. У 2006 році Коростень став одним із 6-ти міст України, яке отримало сертифікат якості за міжнародними стандартами ISO 9001:2000.

У Коростені народився, живе і працює відомий український письменник, Заслужений журналіст України, головний редактор газети «Вечірній Коростень» Віктор Васильчук.

22 червня, у День пам'яті за загиблими у Великій Вітчизняній війні, на будівлі «Запасного командного пункту Коростенського укріпрайону лінії оборони Сталіна», що є частиною військово-історичного комплексу «Скеля» головою Коростенської міськради В. Москаленком відкрито барельєф на честь видатного вченого і фортифікатора, генерал-лейтенанта інженерних військ, професора, доктора військових наук, автора проекту «Ліній Молотова і Сталіна» Героя Радянського Союзу Дмитра Карбишева.

ЕКОНОМІКА

У повоєнний радянський період промисловий комплекс Коростені активно розвивався, що однак було перервано Чорнобильською катастрофою (1986), наслідки якої змусили згорнути деякі перспективні для міста програми[6], згодом на коростенській економіці позначився вже згальний по країні економічний спад 1990-х років, однак від середини 2000-х років економічне життя міста й регіону пожвавилось.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У Коростені розвинуті підприємства переробної, видобувної, харчової, машинобудівної та хімічної промисловості 

переробна промисловість:
АТЗТ «Коростенський фарфор» (вул. Б. Хмельницького, 4) — найвідоміше, в першу чергу своєю продукцією, коростенське підприємство; виробництво посуду з порцеляни, неметалевих мінеральних виробів;
ВАТ «Коростенський завод ЗБШ» (вул. Маяковського, 78) — продукція підприємства знаходить використання на залізниці, у комунальному господарстві: шпали залізобетонні для залізниць широкої колії та суміщеної колії, бруси стрілочних переводів, залізобетонні лотки для водостоку, напівшпали, блоки бетонні для стін і підвалів;
ЗАТ «Трубосталь» (вул. Шатрищанська, 65) — металургійне виробництво стальних труб різних діаметрів та профільних труб методом електрозварювання;
ЗАТ «Інтертайл» (вул. Шатрищанська, 69) — виробництво керамічної плитки.
видобувна промисловість:
ВАТ «Коростенський кар'єр» (вул. Сосновського, 67) — видобування каменю для будівництва, виробництво нерудних будівельних матеріалів (щебеневої продукції).
харчова промисловість:
ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат» (вул. Жовтнева, 56) — виробництво м'ясо-ковбасних виробів зі свинини та яловичини;
ВАТ «Коростенський хлібозавод» (вул. Шолом Алейхема, 62) — виробництво хлібобулочних та кондитерських виробів;
ТОВ «Астрал» (вул. Шолом Алейхема, 62) — виробництво круп, борошна та макаронних виробів.
машинобудування:
ВАТ завод хімічного машинобудування «Хіммаш» (вул. Б. Хмельницького, 18) — проектування, виготовлення теплообмінного, колонного ємнісного обладнання, апаратів повітряного охолодження для хімічної, нафтопереробної промисловості, шарових кранів для нафтогазопроводів, судин Дюара, навісного обладнання для сільгосптехніки та інше;
МПП «Шляхмаш — 2» ВАТ «Жовтнева кузня» — виробництво машин та устаткування: борони різних модифікацій, косарки та запасні частини до них, вироби з металу;
КВК-71 (вул. Білокоровицьке шосе, 4) — виробництво сільгоспмашин (зернокидач ЗМ — 60А) та запасні частини до нього, виробництво товарів народного споживання (з металу);
УВП УТОС (вул. К. Лібкнехта, 1) — виробництво електророзподільної та контрольної апаратури.

хімічна промисловість:
ПП фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» (вул. Залізнична, 2) — виробництво пінномиючих та косметичних засобів;
АТЗТ завод «Янтар» (вул. Житомирська, 1) — виробництво лісохімічної і лакофарбової продукції.

інші підприємства:
Мале колективне підприємство фірма «Друк» (вул. С. Кірова, 4а) — виготовлення бланкової, етикеточної, книжкової, газетної, кольорової продукції;
АТЗТ фірма «Арсанія» (вул. Сосновського, 9) — пошиття легкого верхнього жіночого та дитячого одягу.

КОРОСТЕНСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК

Коростенський індустріальний парк (КІП) — промислова зона в межах міста. Під індустріальний парк використовується територія колишнього військового вертольотного аеродрому. Земельна ділянка без будівель, тривалий час не використовувалась. Загальна площа КІПу — 246 га.

Концептуальний дизайн розроблено чеським проектним бюро DHV. Проект передбачає створення на території КІПУ високотехнологічних підприємств, підриємств у галузях легкого та середнього промислового виробництва — збірки, комплектації, поверхневої обробки, легкого машинобудування та електротехнічної промисловості.

Проект розрахований на 10 років та розділений на 3 етапи:

підведення комунікацій: автошляху, залізниці, електроенергії, водогону, каналізації та побудова і запуск заводу з випуску МДФ-плит
забудова території малими та середніми підприємствами
розвиток логістичного центру
Станом на жовтень 2010 підведено комунікації та практично заверешено будівництво заводу МДФ. Цей завод став першим в Україні підприємством з виробництва МДФ-плит. .

ТРАНСПОРТ

Місто Коростень надзвичайно зручно розташоване з точки зору транспортного сполучення.

Найбільш зручним та відносно недорогим видом транспорту є залізничний. Коростень є вузловою станцією, що створює зручні умови для подорожі. На залізничній станції розташований пункт контролю Коростень, який проводить огляд пасажирських та вантажних потягів, що прямують з України до Білорусі.

Через місто проходять майже всі поїзди із Західної України до Києва, а також діє постійний рух приміських поїздів за такими напрямками:

Коростень — Малин — Київ;
Коростень — Новоград-Волинський — Шепетівка;
Коростень — Житомир — Бердичів — Козятин;
Коростень — Лугини - Білокоровичі — Олевськ;
Коростень — Овруч — Бережесть — Виступовичі
Коростень — Овруч — Велідники - Возлякове
На цих напрямках також постійно діють маршрутні автобуси, які відправляються із залізничного та автобусного вокзалів[10].

Із Києва до Коростеня автобуси вирушають зі Святошина, а електрички - з приміських платформ головного вокзалу, але також зупиняються на ст."Святошин". частина електричок Їде скороченим маршрутом від Борщагівки або Святошина. Із Житомира потяги та маршрутні автобуси вирушають з центральної автостанції та залізничного вокзалу.

Роль міського громадського транспорту також виконують маршрутні таксі. У місті діє декілька служб таксі, як місцеві («СК», «Універсал», «050», «055»), так і міжміський перевізник ТОВ «Автосвіт».

МЕДИЦИНА

Охорону здоров'я в місті Коростені здійснюють такі медичні заклади]:

Центральна міська лікарня (вул. Семашко, 8);
Відділкова лікарня станції «Коростень» (вул. Жмаченка, 46);
Міська поліклініка (вул. Грушевського, 7);
Відділкова поліклініка (вул. Кірова, 44);
Дитяча поліклініка (вул. Грушевського, 7);
Районна поліклініка (вул. Жовтнева, 69);
Стоматологічна поліклініка (вул. Красіна, 8);
Відділкова стоматологічна поліклініка станції «Коростень» (вул. Кірова, 66);
Міжрайонний медичний діагностичний центр (вул. Київська, 21б).
Адміністративний устрій[ред. • ред. код]

ОСВІТА

У Коростені діє розгалужена система навчальних закладів — як дошкільних, середніх загальноосвітніх (шкільних) до позашкільних, так і професійних І-ІІІ рівнів акредитації[13].
У місті працює близько 20 дошкільних навчальних закладів, в тому числі і приватної форми власності.
Коростенські середні загальноосвітні навчальні заклади:
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов (вул. Котовського, 24);
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 (вул. 1 Травня, 2);
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 (вул. вул. Древлянська, 20)
Коростенська міська гімназія (вул. Грушевського, 23);
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 (вул. Островського, 4);
Міський ліцей (школа № 6) (вул. Р. Люксембург, 12);
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7 (вул. Крупської, 1);
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 (вул. Залізнична, 23);
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 9 (вул. Кірова, 62);
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 (вул. Мельника, 9);
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 (вул. Грушевського, 66);
Навчально виховний комплекс «Дитсадок-школа-гімназія» І-ІІІ ступенів № 12 (вул. Київська, 4);
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 (вул. Селезньова, 101);
Вечірня середня школа (вул. Чапаєва, 2).

Позашкільними навчальними закладами Коростеня є:

міські художня і школа мистецтв (див. розділ «Культура»);
2 дитячо-юнацькі спортивні школи (див. розділ «Спорт»).
Професійну освіту та підготовку для отримання в подальшому вищої освіти можна отримати в наступних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації Коростеня:

приватний вищий навчальний заклад Товариство Сприяння Обороні України «Коростенський технічний коледж» (вул. Кірова, 25) — спеціалізація закладу: обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів; обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем і мереж; бухгалтерський облік;
державне Професійно-технічне училище № 16 (вул. Грушевського, 24/1) — спеціальності, які отримують після закінчення: електрозварник ручного зварювання, токар, слюсар механічно-складальних робіт, електромонтер по ремонту і обслуговуванню електроустаткування, машиніст крана (кранівник), слюсар по ремонту контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, кравець.

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

У Коростені розвиваються як періодичні друковані видання, так і радіомовлення та телебачення.

Періодичні друковані видання:

громадсько-політичний тижневик «Іскоростень» (вул. Красіна, 3) — газета нагороджена дипломом міжнародного рейтингу «Золота Фортуна»;
діловий рекламно-інформаційний тижневик «Приватна Газета» (вул. Жовтнева, 52);
благодійна вільна газета «Вечірній Коростень» (вул. Кірова, 4а) — видається від 14 жовтня 1991 року;
громадсько-політична газета Коростенщини «Древлянський край» (вул. Крупської, 3);
інформаційно-політичний тижневик Коростенщини «Нова доба» (вул. Грушевського, 60/2).

Радіомовлення та телебачення:

комунальне підприємство „Міськрайонна редакція радіомовлення «Коростенське радіо»“ (вул. І. Франка, 5);
творче об'єднання «Коростеньтелебачення» (вул. Красіна);
місцевий оператор кабельного телебачення ТОВ "Телерадіокомпанія «Екран» (ТРК «САМ») (вул. Табукашвілі, 26-а);
Всеукраїнська радіомережа «Хіт FM» (діапазон FM 102.8 МГц);
Радіостанція «Рекорд FM» (діапазон FM 100.6 МГц).
Всеукраїнська радіомережа «Русское Радио» (діапазон FM 106.8 МГц).
В ефірному режимі працюють такі телеканали:

7 secam Перший національний/ТРК Ера. Трансляція з с. Андріївка Черняхівського р-ну.
12 pal Інтер. Трансляція з с. Андріївка Черняхівського р-ну.
24 Тоніс
31 Новий канал
37 pal ICTV
41 Житомир
44 СТБ
47 secam 1+1
51 ТЕТ
57 secam ТРК Україна
64 pal НТН

КУЛЬТУРА

Культурне життя Коростеня багате й різноманітне — в місті функціонцють численні заклади культури, в тому числі клубного типу, кінотеатр, декілька музеїв, бібліотеки; відомими і популярними є міські свята і фестивалі, що на постійній основі відбуваються в Коростені.

КЛУБИ, КІНО, МИСТЕЦТВО

Заклади клубного типу міста Коростень:

Міський будинок культури (вул. Грушевського, 3) — найбільший осередок культурного життя міста; при ньому діють численні гуртки: театральний, вокальний, танцювальний, хореографічний, вокально-інструментальний, літературно-мистецька студія, клуб авторської пісні, клуби за інтересами філателістів та нумізматів;
Будинок науки та техніки (вул. Кірова, 38/2) — працюють вокальні й танцювальні гуртки;
Будинок культури УВП УТОС (вул. Ш. Алейхема, 36) — у закладі діють вокальні, інструментальні, танцювальні й театральні гуртки, спортивні секції.
Мистецькі заклади в Коростені:

Коростенська міська художня школа (вул. Грушевського, 66) — була відкрита 1983 року, за 25 років свідоцтва про закінчення школи отримали 307 учнів, відбулося 19 випусків;
Коростенська міська школа мистецтв імені А. Білошицького (вул. І. Франка, 6) — працюють відділи: народний, духовий, струнно-смичковий, фортепіанний; класи: сольного співу, хореографії, електроклавішні;
виставкова зала місцевого краєзнавчого музею.

МУЗЕЇ

У Коростені діє низка музейних закладів і музейних кімнат:

Коростенський краєзнавчий музей (вул. М. Грушевського, 6) — найбільше зібрання матеріалів з природи, історії, етнографії та культури Коростенщини (загалом понад 25 тис. експонатів основного фонду); діють 3 відділи: «Природа», «Історія», виставкова зала, загалом 8 залів на 2 поверхах;
Військово-історичний комплекс «Скеля» (вул. 1 Травня, 2а);
Кімната-музей Анатолія Білошицького — 16 квітня 2008 року в міській школі мистецтв ім. А.Білошицького відкрито шкільний музей, в якому розміщені матеріали та експонати, які відображають історію та творчу діяльність школи, життєвий та творчий шлях видатного композитора, баяніста, диригента, коростенця Анатолія Васильовича Білошицького;
музей ВАТ «Хіммаш» (вул. Б. Хмельницького, 18);
музей локомотивного депо залізничної станції «Коростень»;
етнографічна кімната ЗОШ № 5.

БІБЛІОТЕКА

У Коростені діє Коростенська міська централізована бібліотечна система (ЦБС) та низка інших бібліотек:

у структуру централізованої бібліотечної системи міста Коростеня входять Центральна бібліотека ім. Островського та 8 бібліотек-філій. На 1 січня 2008 року бібліотечний фонд ЦБС налічує 284 056 примірників друкованих видань. Протягом 2007 року бібліотеки міста відвідали майже 20 тисяч користувачів;
решта бібліотек представлені районною, технічною та деякими відомчими (ВАТ «Хіммаш», ВАТ «Коростеньшляхзалізобетон», відділку Південно-західної залізниці, ПТУ № 16 тощо).

ФЕСТИВАЛІ

Щороку у третю суботу вересня у міському парку культури ім. Островського проходить міжнародний Фестиваль Дерунів.

Під час фестивалю відбуваються змагання з дерунярского триборства. Триборство включає в себе такі конкруси:

«дерунярський пауерліфтинг» — присідання з двома важкими глеками з дерунами;
кидання деруна в миску зі сметаною з 5 метрів;
кидання деруна в конкурента з 5 метрів.
На Фестивалі діє школа дерунярства: досвідчені кухарі вчать усіх охочих готувати деруни.

Головне змагання події — кулінарний конкурс на найсмачніші деруни. Визначає переможця журі. За символічну суму кожен може придбати патент дегустатора і таким чином стати членом журі.

Окрім основної програми на фестивалі, як правило, проводяться різноманітні вікторини, конкурси, дегустація місцевих напоїв, виставки, виступи фольклорних ансамблів.

Щороку у місті відбувається всеукраїнський літературний фестиваль «Просто на Покрову». Взяти участь у фестивалі може кожен охочий, оскільки склад претендентів ніяк не обмежується. Переможці фестивалю визначаються в шести номінаціях: "Поезія ", "Проза ", «Твори для дітей», "Критика і літературознавство ", "Гумор і сатира ". В окрему номінацію виділена "Дитяча література ": творчість самих дітей (до 16 років). У кожній номінації, після виступів всіх учасників, журі визначає переможців, які одержують премії і цінні призи. Всі номінанти, незалежно від жанру, можуть поборотися за гран-прі.

Ідея журналістів і письменників Валерія Нечипоренка і Віктора Васильчука виявилась напрочуд живучою — і тепер щороку втілюється в життя початківцями і маститими письменниками. Усе починалося у 2000 році, коли на свято Покрови до Коростеня зійшлися письменники і шанувальники літератури з усієї України. Перший фестиваль відбувся просто неба. Слухачі сиділи на траві у коростенському міському парку, а учасники літературного марафону виходили на поміст і презентували свої твори.

2007 року фестиваль стає всеукраїнським.

З 2008 року в рамках фестивалю починає проходити художня акція «Література свіжого повітря». Ця акція проходить на берегах річки Уж. У акції беруть участь всі охочі та небайдужі до художнього слова. Переможців визначають самі ж учасники. Переможець поза конкурсом бере участь у фінальній частині фестивалю.

Фестиваль проходить під патронатом Національної спільки письменників України та міського голови Коростеня.

«Утренняя заря»
25 липня у місті відбувається щорічний концерт авторської православної пісні «Утренняя заря». Сцена розташована на скелястому березі річки Уж, в місці, що за легендою має назву «Ольжині купальні». Концерт присвячено Рівноапостольній княгині Ользі. Звідси і назва концерту: княгиня стала ранковою зіркою зародження християнства на Русі.

Попри те, що Ольга жорстоко помстилася древлянам, коростенці сьогодні з великою повагою ставляться до цієї святої й в такий спосіб вшановують її пам'ять.

У 2010 році у концерті взяли участь автори православних пісень з України, Росії та Білорусі. Вперше концерт відбувся 25 липня 2009 року.

Концерт відбувається з благословення Архієпископа Овруцького та Коростенського та за підтримки міського голови Коростеня.

ПАМ'ЯТКИ

У Коростені на обліку перебувають 40 пам'яток історії, та 6 пам'яток монументального мистецтва, усі — місцевого значення.

СПОРТ

Коростень є спортивним містом. За рейтинговими показниками розвитку фізичної культури і спорту Коростень традиційно займає провідні позиції серед міст та районів Житомирської області. Крім того, в місті приділяється увага загальній пропаганді спортивного способу життя, розвивається дитячо-юнацький, любительський і професійний спорт, є певні досягнення коростенських спортсменів, в тому числі і параолімпійців, у масштабах країни і навіть на міжнародному рівні, зокрема серед вихованців Коростенської ДЮСШ — учасник Олімпійських Ігор 2008 року в Пекіні Михайло Книш, бронзовий призер Кубку Європи з легкої атлетики Олександр Романенко.

Спортивні споруди міста:
2 стадіони: центральний «Спартак», реконструкцію якого завершено у 2007 році, і «Локомотив»;
фізкультурно-оздоровчий комплекс;
21 спортзал;
50 спортивних майданчиків, в тому числі 2 зі штучним покриттям.
У місті Коростені працюють 2 дитячо-юнацькі спортивні школи: міська ДЮСШ і ДЮСШ ФСТ «Україна», де є відділення з таких видів спорту, як легка атлетика, волейбол, баскетбол, футбол, настільний теніс, боротьба, бокс, спортивна аеробіка, шахи.

У Коростені працюють такі спортивні клуби:
спортивний клуб з хокею на траві «Політехнік» — бере участь у Чемпіонаті України з хокею на траві серед команд вищої ліги; був учасником Міжнародного меморіалу з хокею на траві ім. А. Філемоновича (Польща), відкритої першості Московської області та Міжнародного турніру з індорхокею на призи губернатора Московської області;
ФК «Коростень» — неодноразовий призер Чемпіонату області, володар Кубку Житомирської області, учасник Чемпіонату України з футболу серед команд ІІ ліги сезонів 2007 та 2008 років;
ФК „ ФК «Хіммаш»“ — чотирикратний чемпіон Житомирської області, трикратний срібний призер Кубку України серед аматорських команд, срібний призер Чемпіонату області сезонів 2006, 2007 та 2008 років.
Також у місті діють клуб боротьби «Вікторія», 3 клуби бойових мистецтв, спортивний клуб з пейнтболу «Планета». На базі нового фізкультурно-оздоровчого комплексу стадіону «Спартак» працюють групи з важкої атлетики, бодібілдінгу, аеробної гімнастики, шейпінгу, черлідінгу та йоги. Функціонує тенісний клуб «Коростень».

СИМВОЛІКА МІСТА

Коростень має свою символіку: герб, гімн, прапор, а також «Статут територіальної громади міста Коростеня» — документ, який гарантує всім членам територіальної громади міста право участі у місцевому самоврядуванні.

Герб та прапор Коростеня затверджено 28-ю сесією міської ради IV скликання 23 серпня 2005 року.