Житомирський район

Житомирський район — адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській області, районний центр розташований у Житомирі. Житомирський район, розміщений у південній частині Житомирської області, як і кожний населений пункт, територіально-адміністративна одиниця, мають свою історію, власну біографію. Населення становить 70 140 осіб (на 1.08.2013). Площа — 1441 км². Утворено 1928 року.

Географія
Район межує з Червоноармійським, Черняхівським, Коростишівським, Андрушівським, Бердичівським, Чудновським і Романівським районами, а також з містом Житомиром (яке не входить у Житомирський район, хоч і є його центром).

Територія району становить 144143 га, що становить 4,8% території області. Район розташований в двох ґрунтовно-кліматичних зонах. Південна частина відноситься до лісостепу, а північна — до Полісся.

Головні ріки — Тетерів, Гуйва (річка), Гнилоп'ять, Кам'янка, р. Шийка, Бобрівка. Протяжність р. Тетерів в межах району 43,9 км, р. Гуйва — 20,0 км, р. Гнилоп'ять — 18,2 км.

На території району розміщено 4 водосховища: Відсічне (с. Тетерівка), Денишівське (с. Дениші), Млинище (с. Млинище), Ліщинське (с. Ліщин). Загальна площа водного дзеркала цих водосховищ становить 475 га, корисна ємність — 19,89 млн м³.

Історія
22 листопада 1921 р. через Грабівку, Луку, Городище, Залізню теперішнього Житомирського району, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Район було засновано у 1928 році, але під назвою Троянівський із центром у селищі Троянів, а пізніше перейменований у Житомирський - з 1939 р.

На початку 60-х років його реорганізовують — територія і населені пункти переходять в основному до Коростишівського територіального управління, решта до Бердичева. І лише 4 серпня 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР знову було відновлено Житомирський район з адміністративним і культурним центром як області, так і району м. Житомир. Район межує з Червоноармійським, Черняхівським, Коростишівським, Андрушівським, Бердичівським, Чуднівським і Романівським районами.

Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду і 30 сільських рад, які об'єднують 90 населених пунктів та підпорядковані Житомирській районній раді. Адміністративний центр — місто Житомир[1].

Серед населених пунктів 3 селища міського типу: Озерне, Гуйва та Новогуйвинське. До районної ради обрано 62 депутати, до місцевих рад — 507.

Демографія
Населення району становить 68,5 тис. чоловік (2006), в тому числі в місцевих умовах проживають біля 300 тис. Всього нараховується 90 населених пунктів.

Транспорт
Основний транспортний вузол зв'язку розташований в м. Житомир, де перетинаються залізничні та автомобільні шляхи.

Залізничний вузол має п'ять напрямків: Коростень, Коростишів, Фастів, Бердичів, Новоград-Волинський. Щільність залізничних доріг становить 71 км/тис.м²

Територією району проходять:
2 автостради міжнародного значення — E40 (М06) (Київ — Чоп), E583 (М21) (Житомир — Могилів-Подільський);
1 автострада національного значення — Н03 (Житомир — Чернівці);
2 автостради регіонального значення — Р18 (Житомир — Попільня — Сквира — Володарка — Ставище), Р28 (Мозир — Житомир).
Загальна протяжність автомобільних шляхів на території району 492 км, з них твердим покриттям — 346,8 км.

Символіка району
Щит герба Житомирського району Житомирської області розділений на три частини: у верхній лівій частині розміщено герб м. Житомира як фактичного центру Житомирського району.

У правій верхній частині розміщено срібний ключ на тлі жовтого поля (золота нива та символ сонця) та трьох блакитних хвилястих смужок, що символізують три основні річки району – Тетерів, Гуйва, Гнилоп’ять. У нижній частині щита на червоному полі розміщено зображення патріархального дуба, який символізує як дубові лісові масиви Житомирського району, так і мудрість, поважність та вірність давнім традиціям району.
Сам щит обрамлено декоративним картушем, що сплетений із колосків жита та гілок хмелю. Картуш обвито синьо-жовтою стрічкою.

Прапором Житомирського району Житомирської області є прямокутне жовте полотнище співвідношенням сторін 2:3 з червоною облямівкою (завширшки 1/20 ширини прапора). В центрі полотнища вміщено три блакитні хвилясті смужки завширшки 1/15 ширини прапора. З лівого боку під кутом 45° розміщено срібний ключ. Кольорова гама прапора символізує: жовтий - символ сонця та хлібного поля; хвилясті сині смуги – три основні річки району – Тетерів, Гуйва, Гнилоп’ять, а також чистого повітря і мирного неба; червоний – символ благородності нинішнього населення та наших предків, ключ – символізує статус району, його ключову роль.
Обидві сторони Прапора ідентичні.

Автори:
Прищепа О.О.
Закалюжна Т.В.