Безбар’єрність: Як громади Житомирщини адаптують простір до потреб людей

Повномасштабна війна загострила чимало проблем, що й раніше існували в українському суспільстві. Бар’єри фізичні, соціальні та інформаційні стали відчутнішими для мільйонів громадян — зокрема, людей з інвалідністю, маломобільних осіб, вимушених переселенців, батьків із дітьми, людей похилого віку. Руйнування інфраструктури, безпекові виклики, економічна нестабільність — усе це суттєво ускладнило доступ до базових послуг.

Саме в такий час питання безбар’єрності постало особливо гостро. Відповіддю на виклики стала активна реалізація положень Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. На Житомирщині у багатьох громадах створено Ради безбар’єрності — координатори змін, які системно працюють над адаптацією середовища до потреб кожного мешканця.

У Любарській громаді акцент зроблено на реконструкції тротуарів, створенні широких пішохідних зон, облаштуванні пандусів, з’їздів і тактильної плитки. Громадські будівлі пристосовують для маломобільних осіб, в освітніх закладах створено інклюзивні класи й групи. Вебсайт громади адаптовано для людей з порушеннями зору та слуху.

Новогуйвинська громада вже затвердила План заходів на 2025–2026 роки, що охоплює освіту, медицину та соціальну сферу. Заклади первинної меддопомоги обладнані пандусами, кнопками виклику персоналу, працює сервіс УТОГ. Інклюзивно-ресурсний центр громади надає послуги дітям з особливими освітніми потребами, а також підтримує батьків. Громадська програма фінансування корекційно-розвиткових занять вже пройшла слухання та готується до розгляду на сесії ради.

У Романівській громаді впроваджується власна програма «Безбар’єрна Романівщина» на 2022–2026 роки, яка передбачає системні заходи для підвищення доступності середовища.

Хорошівська громада приділяє увагу як закладам освіти, так і охорони здоров’я. У Рижанському ліцеї облаштовано пандус і доступні санвузли. «Хорошівська лікарня» забезпечена елементами безбар’єрності: ліфти, кнопки виклику, система Брайля, доступні приміщення для людей у кріслах колісних. Такі ж умови створено у Центрі первинної медико-санітарної допомоги.

У Черняхівській громаді, за підтримки проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та ГО «Фундація простір», проведено аудит п’яти комунальних об’єктів. На основі результатів складено соціальний паспорт громади та аналітичний звіт щодо перспектив розвитку міжмуніципальних соціальних послуг.

Кожен із цих прикладів — не про окремі зручності. Це кроки до справжньої інклюзії, де незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин, кожна людина має змогу жити повноцінно, користуватися послугами, пересуватись, вчитися і працювати.

Житомирщина поступово, але впевнено формує безбар’єрне середовище!