Міст між поколіннями та країнами: українська та японська молодь об’єдналися заради безпечного майбутнього

У пресцентрі Житомирської ОВА відбулася міжнародна ZOOM-конференція на тему «Голос молоді: проблеми постчорнобильського середовища, ідеї та зміни (на прикладі української та японської молоді)». Протягом години підлітки, які розділені тисячами кілометрів та різними часовими поясами (зустріч проходила одночасно в Польщі, в Україні та в Японії), шукали спільні рішення для подолання наслідків ядерних катастроф та екологічних викликів. До заходу долучився заступник начальника Житомирської ОВА Віктор Градівський.

Україну та Японію єднає не лише прагнення до розвитку, а й досвід переживання найбільших техногенних трагедій в історії людства. У 1986 році світ здригнувся від аварії на Чорнобильській АЕС. Через 25 років, у 2011-му, японський народ зіткнувся із катастрофою на залізничній станції «Фукусіма-1».

Сучасна молодь обох країн не була свідком цих подій, але саме їй доводиться жити в пост-радіаційному середовищі, долати екологічні ризики, дбати про здоров’я нації та зберігати історичну пам’ять.

Українську сторону на конференції представили учні Ліцею № 25 міста Житомира. Презентації ліцеїстів охопили найгостріші теми, які хвилюють сучасне юнацтво:

життя на забруднених територіях: що найбільше турбує підлітків, які проживають в умовах екологічних наслідків Чорнобиля;
діалог поколінь: як знайти спільну мову та передати досвід між старшим і молодшим поколіннями;
роль сучасної школи: як освіта допомагає формувати свідомого громадянина;
ідеї для змін: які інновації молодь пропонує для покращення суспільства.

З японської сторони активну участь у дискусії взяли учні Kahoku Junior High School (префектура Коті). Японські підлітки поділилися своїм баченням цивільного захисту та екологічної безпеки. Вони розповіли, як після аварії у Фукусімі молодь Японії включилася в розробку інноваційних технологій для відновлення постраждалих територій та підвищення безпеки енергетичних об’єктів.

Попри відмінності в культурах, підлітки виявилися абсолютно одностайними у своїх цілях: захищати довкілля, розвивати екологічну освіту, запобігати техногенним катастрофам та будувати свідоме суспільство сталого розвитку.

Ця зустріч не була випадковою. Вона стала логічним продовженням багаторічної масштабної праці Благодійного фонду «Заложники Чорнобиля».

Заснований ще у 1989 році (як «Фонд переселення мешканців радіаційно-забруднених територій Житомирщини» і реорганізований у 2001 році), фонд уже понад 35 років будує мости взаємодопомоги з Японією. Ще у 1991 році було налагоджено зв’язок із Асоціацією «Чорнобиль-Тюбу» (м. Нагоя), а згодом — із фондами «ЧеФуКо» (м. Токіо), «КІРА» (м. Одака) та БО “Hospital Clowns” (м. Токіо).

З початком повномасштабної війни в Україні ця співпраця набула нової сили. Завдяки залученню благодійних коштів (зокрема від японських партнерів) на суму 9 586 766 грн (у період з березня 2022 по грудень 2025 року) вдалося реалізувати життєво важливі проєкти на Житомирщині:

закуплено медикаменти, дитяче харчування та реабілітаційне обладнання для обласних і районних лікарень;
надано техніку, меблі та відремонтовано укриття у школах і дитячих садочках;
відновлено міст через річку Норинь у Народицькій громаді;
забезпечено підрозділи ДСНС Житомирської області спецодягом, технічними засобами порятунку, аптечками та квадрокоптерами.

“Досвід України та Японії доводить: навіть після найважчих випробувань та катастроф суспільство здатне відродитися. А молодь, яка озброєна знаннями, технологіями та щирим прагненням діяти разом, є головною запорукою того, що подібні екологічні та ядерні трагедії більше ніколи не повторяться на нашій планеті”, — підкреслив Віктор Градівський.