Наталія Арендарчук долучилася до круглого столу щодо впровадження термінології безбар’єрності

10 грудня у змішаному форматі відбувся круглий стіл «Стандарт державної мови “Термінологія безбар’єрності”: імплементація в державі, освіті, культурі та суспільстві».

У заході взяли участь представники центральних та регіональних органів влади, наукових і освітніх інституцій, громадських організацій.

Від Житомирської обласної військової адміністрації долучилися заступниця начальника ЖОВА Наталія Арендарчук та представники профільних структурних підрозділів.

Під час роботи круглого столу було представлено ключові положення проєкту Національного стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності», який покликаний забезпечити уніфікований, коректний і недискримінаційний підхід до використання термінології у сфері безбар’єрності. Учасники обговорили можливості та механізми його практичного впровадження в діяльність державних установ, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, культурних інституцій, медіа та соціальних сервісів.

Окрему увагу приділили питанням модернізації та оновлення чинного термінологічного довідника, а також удосконаленню словника державної мови в частині понять, що стосуються безбар’єрності. Під час дискусії наголошувалося на необхідності подальшого розвитку інклюзивної та недискримінаційної комунікації, яка формує повагу до різних груп населення і сприяє створенню комфортного та доступного середовища.

Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна підкреслила, що застосування коректної термінології є важливим елементом державної політики у сфері безбар’єрності.

Учасники також розглянули пропозиції, які громадськість подала щодо удосконалення чинного довідника. Зокрема, обговорювали питання розвитку української жестової мови, оновлення термінів, а також заміну застарілих або невідповідних нормам державної мови жестових відповідників, що залишилися як спадок російської жестової системи.

Захід став платформою для професійного обміну, узгодження підходів і визначення пріоритетних напрямів подальшої роботи над удосконаленням мовного стандарту у сфері безбар’єрності. За результатами обговорення напрацьовано рекомендації щодо поетапного впровадження стандарту й оновлення термінологічних матеріалів із залученням фахівців, освітніх установ, мовознавців та представників громадського сектору.