Судини завтовшки в міліметр, пошкоджені нерви, м'які тканини, що потребують відновлення... Усе це — частина ювелірної роботи Олександра Зарицького. Ортопед-травматолог разом із командою відділення травматології та ортопедії КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради впровадили в практику мікрохірургічні реконструктивні техніки. Вони єдині в області, хто застосовує метод мікрохірургії в травматології та ортопедії.
І це не лише про кістки. Це відновлення м’яких тканин, судинного русла, чутливості, рухів. Така точна, витримана до міліметра робота. Лікар Зарицький опановував її у відомого британського військового хірурга Девіда Нотта та у колег з Латвії.
«М’які тканини відновлюємо, пересаджуючи комплекс разом із судиною, що його живить. Беремо його з донорської ділянки тіла пацієнта, пересікаємо судину й переносимо в уражену зону. Під операційним мікроскопом формуємо мікроанастомоз — зшиваємо судини діаметром 1–2 міліметри. Спеціальними мікроінструментами й шовним матеріалом. І — кров знову тече по новій судині, живлячи пересаджені тканини», — пояснює лікар.
З початком повномасштабного вторгнення цей напрям став критично важливим. Якщо раніше у відділенні займалися цивільними травмами, то тепер — пацієнти з фронту, і потрібно ефективно допомагати пораненим.
...Листопад 2022-го. До Житомира приїжджають хірурги-волонтери з Великої Британії. Девід Нотт — один із провідних світових експертів у галузі хірургії бойової травми.
Співпраця з британським військовим хірургом дала потужний поштовх. Житомирські лікарі під керівництвом професора Нотта опанували базові пластичні методики роботи з локальними тканинами. Саме тут, у відділенні лікарні №1, разом із Девідом Ноттом провели перші операції з використанням м’якотканинних клаптів.
"Він консультував, підказував, але оперували ми самі", — згадує Олександр Зарицький. Каже, такий підхід — принциповий: усе для того, аби знання справді залишалися в руках українських лікарів.
У 2023-му Олександр Зарицький проходить освітній курс із бойової травми, організований AO Trauma Ukraine в Сваляві. Тонкощам мікрохірургічних реконструкцій українських хірургів тепер навчають колеги з Латвії.
Потому — стажування в Ризі. Там, у латвійській лікарні ортопедії та травматології, з восьмої ранку до дев’ятої вечора житомирський лікар щоденно практикує під мікроскопом. Досвід та вміння забрати комплекс тканин вже він мав, тепер потрібно було навчитися їх правильно перенести і включити в кровотік...
Нові знання та ідеї, які привіз лікар Зарицький зі стажування, значно змінили підхід до порятунку кінцівок у відділенні травматології та ортопедії лікарні №1.
Дмитро Гаєвський, завідувач відділення, зв’язався з волонтерами — і незабаром тут з’явився операційний мікроскоп. Старий, але робочий. Для початку вистачило...
Перший мікрохірургічний трансфер тканин тут провели в листопаді 2023-го року. Пацієнт мав вогнепальне поранення гомілки з великим дефектом кісток та м’яких тканин.
«Частини гомілки просто не було. Відкрита рана… Ми підготували пацієнта до операції так, щоб уникнути інфекційного процесу — антибіотикопрофілактика, хірургічне очищення, обробка рани. — розповідає. — Після цього можна було переходити до реконструкції. Пересадили тоді найширший м’яз спини на гомілку. Операція тривала одинадцять годин. Все вдалося. За станом пацієнта ми стежимо й досі...».
Тоді команда відчула: вони на правильному шляху.
Сьогодні ж такі операції тут проводять систематично і вже під сучасним мікроскопом з двома робочими місцями, який передали латвійські колеги.
Чи просто було впровадити такі методи в звичайній комунальній лікарні?
«І так, і ні, — зізнається лікар. — У відділенні працює гнучкий персонал, і це головне. Тут розуміють: потрібно адаптовуватися до нових викликів і знаходити нові підходи, щоб рятувати повноцінне життя».
Це командна робота. Інакше — не працює. Поки одні обробляють рану, інші забирають трансплантат м’яза, зазвичай це комплекс тканин з віддалених ділянок тіла на судинній ніжці, які найбільше підходять для закриття дефекту.
Потім одна команда закриває донорське місце, інша зшиває судини в зоні дефекту, щоб пересаджений м’яз отримав кровотік. Це — критичний момент: лише за наявності живлення трансплантат життєздатний. І вже після цього переходять до реконструкції кістки.
Цей процес тривалий і технічно складний, вибір методики залежить від ситуації. Одна з перевірених і надійних — заміщення кісткових дефектів за Ілізаровим, що потребує великої витримки з боку пацієнта. Сучасні методи дозволяють заміщувати дефекти власною кісткою, біосклом чи алокісткою, тобто кістковою тканиною з іншого донора.
І такі підходи можливі завдяки злагодженій роботі команди відділення.
Бо коли в робочому табелі лікаря — 7 годин 42 хвилини, а оперативне втручання триває всі 12, тоді годинник в операційній ніби зупиняється... Є тільки команда, знання, відповідальність. І спільне бажання — повернути людині повноцінне життя...
І ще одне.
«Коли ми говоримо про реабілітацію, варто пам’ятати: вона починається не в центрі, а в операційній. Саме в момент хірургічного втручання ми формуємо фундамент для майбутнього відновлення. Завдяки мікрохірургії, продуманому підходу і точному втручанню пацієнт отримує шанс не просто вижити — відновитися. Його реабілітаційний потенціал народжується ще на операційному столі», — лікар Зарицький.
16831091210_cmszoom_auto_101.jpg "Головне управління Нацполіції Житомирщини оголошує творчий конкурс")
