Житомирські новини - Однією з основних вимог реформи місцевого самоврядування є територіальна доступність послуг, що передбачає їх надання на території громади, де проживає особа.
Відповідно на обласному рівні повинна бути сформована мережа установ та закладів, які надаватимуть послуги, що не можуть бути надані громадами на базовому рівні з огляду на відсутність чи недостатність відповідної інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення або кадрового потенціалу.
Тому зважаючи на ці принципи, на Житомирщині вже тривалий час відбувається побудова нової системи надання публічних послуг.
Як зазначають у Департаменті фінансів Житомирської ОВА, поступово відбувається перехід до системи фінансування послуг, а не утримання якомога більшої кількості бюджетних установ, які внаслідок фізичної зношеності та моральної застарілості вже не здатні забезпечувати сучасні потреби населення у соціально-культурних, освітніх та інших послугах.
Питання необхідності оптимізації установ обласного рівня не нове та активно обговорюється вже впродовж останніх 8-10 років. Певні заходи щодо оптимізації бюджетних установ вживалися і раніше, однак війна вказала на серйозні прогалини в системі управління майном комунальної власності.
«Проведена реорганізація установ шляхом їх приєднання до інших закладів не передбачає їх ліквідацію», - наголошують у Департаменті та додають, що основний мотив такої реорганізації – це організаційно-управлінське упорядкування установ з метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів та формування потужних обласних закладів, які надаватимуть ті послуги і на тому рівні, на якому їх не можуть надавати територіальні громади на своїх територіях.
Детальніше про установи Житомирщини, відносно яких прийнято рішення про реорганізацію.
Медична галузь. В охороні здоров’я продовжується реформування системи надання медичних послуг і здійснюються заходи щодо трансформації наявної мережі закладів. Відповідно до прийнятого 01 липня цього року Закону надання медичної допомоги буде здійснюватися лише багатопрофільними лікарняними закладами, які надаватимуть медичну та реабілітаційну допомогу. Іншими словами, існуючі сьогодні поліклініки, діагностичні центри, центри реабілітації та інші заклади не матимуть можливостей функціонувати і отримувати фінансування від НСЗУ. Тому вже зараз необхідно проводити роботу щодо приведення мережі медичних закладів у відповідність до нових вимог. І проведена Житомирською обласною радою реорганізація – це лише початок тривалого процесу переформатування медичних закладів.
У процесі обговорення та прийняття обласною радою рішень щодо реорганізації комунальних закладів досить часто виникало питання – чому саме зараз, під час війни, необхідно проводити реорганізацію.
Окрім уже перелічених вище аргументів, Департамент фінансів ОВА акцентує увагу на тому, що ми входимо в активну фазу підготовки обласного бюджету на 2023 рік. Відтак, має бути чітке розуміння щодо кількості установ, які функціонуватимуть у наступному році, їх штатної чисельності, а також обсягу видатків необхідних на оплату праці, енергоносії та на інші потреби.
Музеї. З обласного бюджету наразі фінансується 5 музеїв. Розрахункові витрати обласного бюджету на 1 відвідувача в середньому по музеях становлять 180 гривень. Однак, вартість відвідування окремих музеїв є набагато вищою. Зокрема за підсумками 2021 року статистика свідчить, що Житомирський обласний літературний музей відвідало 3100 відвідувачів, тобто орієнтовано по 12 відвідувачів удень. За таких умов вартість 1 відвідування, яке фінансується коштом обласного бюджету, складає 809 гривень. Щодо Кмитівського музею образотворчого мистецтва ім. Й.Д. Буханчука, то середньорічна кількість відвідувачів становить 2500 осіб, або в середньому по 10 відвідувачів у день, а витрати бюджету становлять 1 569 грн на 1 особу. Для порівняння, кількість відвідувачів Краєзнавчого музею становила 100 000 у рік, Національний музей космонавтики у 2021 році відвідало 70 000. Відвідуваність музеїв є головним індикатором їх мистецької цінності, популярності та привабливості.
З огляду на це для підвищення ефективності функціонування музейних закладів, забезпечення максимальної доступності з врахуванням логістики та центрів туристичної привабливості доцільним є створення на базі Краєзнавчого музею потужного мистецького закладу.
Фізична культура і спорт. За рахунок обласного бюджету утримується 8 ДЮСШ комунальної власності, з яких лише 3 забезпечені власною спортивною базою – це ДЮСШ “Авангард”, ДЮСШ з боротьби та спеціалізована ДЮСШ олімпійського резерву з легкої атлетики. Інші школи не мають власної матеріально-технічної бази, а використовують орендовані спортивні споруди, у тому числі обласних ДЮСШ. Окремі види спорту дублюються та мають відділення як в обласних комунальних ДЮСШ, так і в ДЮСШ фізкультурно-спортивних товариств.
Розвиток дитячо-юнацького спорту повинен здійснюватися на рівні територіальних громад, а на обласному рівні повинні проводитися регіональні заходи та утримуватися спеціалізовані спортивні заклади, які забезпечують розвиток спортивної майстерності учнів та молоді, які уже досягли відповідних спортивних результатів. Натомість, більшість обласних ДЮСШ виконують функції спортивних секцій або закладів позашкільної освіти.
Крім того, поточний формат роботи ДЮСШ дає можливість працювати тренерам-викладачам у різних закладах спортивного профілю без урахування максимального навантаження – часто сумарна кількість годин складає до 3-4 ставок, що фізично неможливо, і означає, що заняття фактично не проводяться.
Отже, головним мотивом об’єднання ДЮСШ є упорядкування їхньої діяльності і формування закладів саме обласного рівня з належною матеріально-технічною базою, кадровим потенціалом та з визначеними пріоритетними для області видами спорту.
