RSS
Вівторок, 14 липня 2026, 15:41
Суспільно-інформаційний ресурс громади
03 липня у Житомирській обласній військовій адміністрації відбувся «Форум стійкості регіонів. Житомирщина», присвячений питанням розвитку розподіленої генерації, енергетичної незалежності громад та фінансуванню проєктів у сфері відновлюваної енергетики.
30 червня у Житомирській обласній військовій адміністрації відбулося перше установче засідання Регіонального молодіжного конгресу Житомирщини.
Доступ дітей до якісного та безпечного навчання залишається одним із головних пріоритетів для Житомирської області. Попри безпекові виклики та постійні повітряні тривоги, в регіоні продовжують відновлювати шкільний автопарк та підтримувати педагогів.
Житомирську область із робочою поїздкою відвідала Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова. Разом із заступником начальника Житомирської ОВА Віктором Градівським вона ознайомилася з розвитком ветеранської інфраструктури, доступністю послуг та поспілкувалася безпосередньо із захисниками, захисницями та їхніми родинами.
Дмитро Погреблян
І навіть незважаючи на постійні обстріли ворога по енергетичній структурі та постійні відключення світла, українці не опускають руки та продовжують ходити на роботу, працювати.

І навіть незважаючи на постійні обстріли ворога по енергетичній структурі та постійні відключення св...

Олена Рибчинська
На межі демографічної катастрофи

    Українці масово вивозять дітей з країни. За словами директора однієї з дистанційн...

Віктор Сахно
Чи можливе завершення російської агресії, шляхом дипломатичного тиску на рф, який запроваджує Україна?

           Аналізуючи події останніх днів, саме цим зараз активно займ...

Сергій Кузьміних
Хто вийде переможцем: армія чи ухилянти?!

Чи існує в Україні чесна журналістика? На щастя, ще досі існує. Ми знаємо приклади справжніх профі, ...

Віктор Третяк
Погляд на ситуацію з мобілізацією очима співробітника ТЦК

Усі канали та пабліки зараз тільки й роблять, що розповідають про свавілля військкомів, про те, як ч...

Житомирські новини
Житомирський десатник розповів, з чого ефективніше знищувати ворожі повітряні цілі
Житомирський десатник розповів, з чого ефективніше знищувати ворожі повітряні цілі
Поліцейські пропонують долучитись усім охочим, у першу чергу студентській молоді, до превентивної роботи та підвищення правової обізнаності суспільства. Конкурс триватиме до 12 травня та має на меті створення низки соціальних роликів із порадами, як уберегтися від шахраїв. Продаж неіснуючих товарів, телефонні шахрайства, псевдоволонтерство – найпопулярніші схеми, до яких вдаються ошуканти. Чи не щодня до поліції Житомирщини надходять повідомлення від потерпілих про те, що вони стали жертвою кіберзлочинців.
В Україні продовжено запис до 8 бригад «Гвардії наступу»: «Сталевий кордон», «Червона калина», «Лють», «Рубіж», «Спартан», «Кара-Даг», «Буревій», «Азов». Вони мають зміцнити українські сили під час майбутнього контрнаступу та звільненні територій від ворога. Це бригади Національної гвардії, Національної поліції та Державної прикордонної служби. «З ворожою піхотою в нас розмова коротка. Тільки вони починають штурм – одразу отримують по зубах і бажання штурмувати наші позиції відпадає. Ми їх навіть іноді чекаємо. Але недооцінювати ворога не варто», — боєць бригади «Рубіж».
Посміхнись  
- Баба Надя заглянула в банк, побачила, що черг немає, усі віконця вільні, всі оператори на місцях та привітливо посміхаються...

Європейські правила видалення небезпечного контенту підтримують 56% українців

14.07.2026 14:38

Правила видалення незаконного та терористичного контенту, що відповідають європейським стандартам, готові підтримати 56,1% опитаних. Водночас більшість українців не почувається захищеною від небезпечного контенту в мережі – такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією «Active Group» 14 липня 2026 року за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».

За останній рік найчастіше українці натрапляли в Інтернеті на дезінформацію – 58,0%. Трохи менше респондентів стикалися з шахрайством і фішингом – 56,1%, ще 45,9% бачили мову ворожнечі. Поширення персональних даних без згоди зафіксували 22,0% опитаних, заклики до насильства – 21,0%, радикалізм – 19,3%, тероризм – 15,5%. Зовсім не стикалися з подібним контентом 23,4% – це помітно більше, ніж у травні (14,9%). Порівняно з попередньою хвилею знизилася частота зіткнень із шахрайством (було 64,8%) та мовою ворожнечі (49,9%), натомість зросли показники радикалізму (14,4%) і тероризму (11,8%).

 

Щодо відчуття безпеки, то захищеними від небезпечного або терористичного контенту в мережі почуваються 37,7% опитаних: 13,9% відповіли «так», ще 23,8% – «скоріше так». Протилежної думки дотримуються 53,9%, серед яких 36,7% обрали варіант «скоріше ні» і 17,2% – «ні». Ще 8,4% не змогли визначитися. Порівняно з травнем відчуття захищеності дещо зросло (34,5%), а частка незахищених зменшилася (56,6%).

Визначення і видалення терористичного чи незаконного контенту українці найчастіше довірили б спецслужбам – СБУ назвали 39,7% респондентів, хоча в травні цей показник сягав 44,3%. Далі йдуть міжнародні суди – 20,2%, міжнародні організації, зокрема правозахисні, – 19,6% та правоохоронні органи – 17,5%. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, довіряють 14,8% (у травні – 23,6%), українським громадським організаціям – 14,2%, громадськості та іншим формуванням – 13,7%, онлайн-платформам – також 13,7%. Нацраду з питань телебачення і радіомовлення обрали 11,8%, українські суди – 8,4%. Прикметно, що зросли обидва показники невизначеності: 20,9% не змогли відповісти, а 18,4% не довіряють жодній із перелічених інституцій – у травні таких було 9,8%.

 

Серед ризиків подібного регулювання опитаних найбільше турбують втручання в приватність – 50,5% та можливість зловживань – 50,3%. Про корупційні ризики говорять 48,9%, появу цензури – 36,9%, помилкове видалення контенту – 32,2%, можливість тиску на опозицію – 30,4%. Важко відповісти було 15,4% респондентів, ще 5,4% назвали інші варіанти. За два місяці помітно зменшилися побоювання щодо зловживань (з 59,3%) та помилкового видалення контенту (з 42,0%).

У виборі між свободою і безпекою українці залишаються розділеними майже навпіл. Максимальну свободу обирають 20,6%, більше свободи – 27,4%, тобто сукупно на боці свободи 48,0% опитаних. Більше безпеки хочуть 27,2%, максимальну безпеку – 13,3%, разом 40,5%. Не визначилися 11,5%. Розподіл практично не змінився з травня.

 

Нарешті, правила видалення контенту, які відповідають європейським стандартам, підтримали б 24,2% опитаних, ще 31,9% – «швидше так». Проти виступають 27,2%: 16,3% відповіли «швидше ні», 10,9% – «ні». Не визначилися 16,7%. Сумарна підтримка знизилася з 67,2% у травні до 56,1%, тоді як частка противників за цей час зросла з 16,6% до 27,2%.

 

«Сьогодні українці фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод. Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю за їх виконанням. Лише за таких умов механізми боротьби з незаконним чи терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри», – зазначив директор компанії «Active Group» Олександр Позній.

Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.

Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,1%. Період збору даних: 11 липня 2026 року.

Житомирські новини
Теги: