Черняхівський район

Черняхівський район — адміністративно-територіальна одиниця у центрі Житомирської області. Районний центр – селище міського типу Черняхів. Загальна площа району - 850 км кілометрів.

Історія
Черняхівський район було утворено 7 березня 1923 року на базі Черняхівської і Бежівської волостей. Крім того, до нього увійшли десятки населених пунктів, на той час підпорядкованих Пулинській (Червоноармійській), Давидівській, Березовській та Фасівській волостям. Центром району стало місто Черняхів – старовинне поліське містечко, яке згадувалося ще в польських люстраціях за 1543 рік і належало князю Юрію Немиричу, де на той час знаходився його замок. Юрій Немирич народився в 1612 році, закінчив початкову школу у Черняхові та вступив у Рахівську академію. Це був видатний дипломат та військовий діяч. 

Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селишні ради і 23 сільські ради, які об'єднують 55 населених пунктів та підпорядковані Черняхівській районній раді. Адміністративний центр — селище міського типу Черняхів.

З другої половини 60-их років район не зазнав суттєвих змін в адміністративно-терито¬ріальному устрої. За цей період утворено лише Салівську (01.02.71), Ксаверівську (09.12.85) і Городищенську (18.06.90) сільські ради.

Також, рішенням Житомирського облвиконкому «Про внесення змін в адміністративно-територіальний поділ окремих районів» від 19 січня 1981 року село Головино Сліпчицької сільської ради віднесено до категорії селищ міського типу і в ньому створено Головинську селищну раду.

Населення
Станом на 01 квітня 2015 року населення району нараховувало 29,1 тисяч осіб. Серед них - 18,5 тисяч складають мешканці, які проживають в сільській місцевості. Жінки становлять 53,8% усього населення, 46,2% - чоловіки. Працюючого населення — 16,9 тис чол., або 50,3% усього населення. Кількість пенсіонерів — 10,5 тис чол.

Географічні дані
Площа району становить 85 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя — 71,6 тис. га, з них 48,5 тис. га — рілля. Межує з Житомирським, Коростишівським, Радомишльським, Володарськ-Волинським та Червоноармійським районами. Район розташований у 22 км на північ від Житомира, на асфальтованому шосе Коростень-Житомир.

Черняхівським районом протікає річка Очеретянка – права притока річки Ірша. Протяжність річки на території району – 33 км. Очеретянка (Тростяниця) є найбільш великою річкою, яка практично перетинає район з південного сходу на північній захід. Дещо меншими є річки Бистріївка, Мика і інші. Їх води впадають у Тетерів, а далі в Дніпро. Через територію району загалом протікає 13 річок та річечок, 16 безіменних струмків, на яких утворено 49 ставків з площею 499,5 гектарів.

Археологічні і історичні пам'ятники, ліси, ріки, водоймища та болота створюють незаперечний унікальний і неповторний ландшафт поліського краю, який люблять і пишаються черняхівці.

Сам район розташований у північній Поліській фізико-географічній зоні. Клімат регіону,є помірно-континентальним з відносно вологим і теплим літом і м'якою зимою. В порівнянні з іншими частинами Житомирщини відрізняється більш виразнішою континентальністю і підвищеними опадами. Щорічна сумарна кількість опадів сягає в межах 700-800 мм. Середньорічні температури:
літня + 17,3 о С ,
зимова – 3,3 о С .

Поверхня району характеризується підвищеннями і низинами, як на сході, так і на півдні та на півночі, лише західна частина території має більш рівнинний характер. Більша половина території району знаходиться на висоті до 150 м над рівнем моря.

Рельєф району має рівнинний характер, частково низинну поверхню. У районі переважають дерново-підзолисті, середньо підзолисті, піщані та супіщані ґрунти, крім цього зустрічаються лучні, торфоболотні ґрунти та торфовища. Все це сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, вирощуванню традиційних культур для поліського краю: зернових, картоплі, льону, хмелю, кормових, овочів і інших культур.

Ліси багаті на природні дари, зокрема на гриби, чорницю, суницю, ожину, брусницю. Особливо цими природними дарами багаті ліси Нових Салів, Жадьок, Видибора, Вільська.

Черняхівщина багата на запаси корисних копалин: декоративного природного каменю габро- та лабродориту, глини, піску.

Економіка району, промисловість
Є 5 значних промислових підприємств, 125 малих. Провідне місце в економіці району займає сільське господарство, яке представлено 68 сільськогосподарськими агроформуваннями. Більше половини у валовому виробництві сільськогосподарської продукції займає рослинництво. Ними обробляється 71,6 тис. га с/ г угідь, у тому числі 48,6 тис. га орної землі. Більше 12% території займають ліси, лісосмуги та переліски. На значних площах лісових масивів росте сосна, дуб, береза, ялина, осика, вільха, граб. Трапляється горобина, ліщина і інші види дерев.

В лісах і на полях району широко розповсюдженні різного роду пташки, комахи, багато звірів, які є предметом мисливського промислу. Серед них косулі, дикі кабани, зайці, лисиці, трапляється лось, білка, куниця, вовк та інші.

На території району 5 кар’єрів ведуть промислове видобування граніту та 12 розробляють проектну документацію.

Символіка району
Затверджена на IX сесії районної ради XXIX скликання від 31.10.2003 року та затвердження опису на XIX сесії районної ради XXIX скликання.

Герб Черняхівського району
Опис герба і прапора: в горішній червоній частині іспанського щита розміщені шишка хмелю, квітка льону та золоті колоски. В нижній частині щита на зеленому полі в Андріївський хрест – два молоти. Під щитом девізна стрічка із написом «Черняхівський район».

Значення: Шишка хмелю та квітка льону символізують дві основні культури, якими прославлений район. Золоте колосся підкреслює високоурожайність злакових у районі. Молоти символізують каменярство, гірничу справу і те що у районі видобувається граніт. Зелене поле вказує що район видобуває єдину в Україні породу граніту – габро.

Автор: Член Українського геральдичного товариства Алфьоров Олександр.

Соціальний паспорт раойну
Населення району обслуговують районна лікарня, поліклініка, 6 лікарських амбулаторій, 13 ФАПів та 22 фельдшерських пункти, в яких працює більше 500 медичних працівників.

У Черняхівській, Високівській, Головинській гімназіях, Селянщинському спортивному ліцеї, 9 загальноосвітніх школах І-ІП ст., 11 школах І-ІІ ст. та 7 школах І ст.. навчається 3930 учнів, працює Головинське вище професійне училище нерудних технологій, Черняхівська музична школа семирічка, будинок дитячої і юнацької творчості, спортивна школа.

Культурно-освітню роботу в районі ведуть 24 будинки культури, 17 клубів, 38 бібліотек, краєзнавчий музей, налічується 129 пам'ятників історії та культури та обелісків, більше двох десятків древніх курганів - могильників.

Завдяки зручному географічному розташуванню район має розгалужену систему транспортного сполучення, що з'єднує його з головними магістралями держави.

Добре розвинена мережа автомобільних доріг. Загальна протяжність їх 283,2 км, у тому числі 26 км - державного і міжнародного значення, 39 км - обласного.
Основна дорога - Мінськ-Ізмаїл, протяжність якої через територію району становить 26 км. Через район, і зокрема Черняхів, проходить залізнична колія Одеса - Санкт - Петербург.

Але найбільшим багатством району є його люди: привітні, гостинні, талановиті, роботящі, котрі своєю працею і ратними справами примножували славу слав'янсько - древлянського роду в усі часи. Ще починаючи з доби Київської Русі вони ніколи не схиляли голови перед поневолювачами, завжди понад усе цінували свободу, честь і гідність.

Персоналії
Черняхівщина - благодатний край. Тут майже тисячу років тому жили, воювали, обробляли землю, вирощували хліб, ростили дітей наші далекі предки. Тут, у древніх дрімучих лісах, серед річок і озер осіли древлянські племена. На цій землі будуть жити, творити і примножувати багатства краю у послідуючих століттях нинішні і прийдешні покоління. Вони житимуть, працюватимуть, радітимуть, любитимуть свій рідний край, свою домівку, яку збудують невтомними руками.

Черняхівщина славиться своїми героями, зокрема - Героями Радянського Союзу: Олександром Савичем Бежевцем з Сліпчиць, Михайлом Іллічем Бакаловим з Трокович, Йосипом Митрофановичем Поліщуком з Щеніїва, Іваном Степановичем Саєнком з Черняхова, Василем Антоновичем Тишкевичем з Неража, Степаном Варфоломійовичем Савчуком з Високого, генерал-майором Арсенієм Петровичем Крисюком з Черняхова, героями Соціалістичної Праці: Надією Григорівною Загладою з Високого, Ніною Михайлівною Рубан з Трокович, Олексієм Андрійовичем Вербичем з Головино, кавалерами орденів бойової Слави Петром Григоровичем Чайковським з Вільська, трудової Слави Лідією Федорівною Сівченко з Окілка і багатьма, багатьма іншими маяками.

Черняхівщина - Батьківщина відомих усьому світові діячів науки, культури, мистецтва і медицини. Тут народились академік Микола Петрович Дашкевич, Петро Мовчан, заслужений художник Росії Василь Федорович Федорчук, видатний український громадський та політичний діяч Юрій Немирич та багато інших.