Народицький район

Народицький район — адміністративно-територіальна одиниця на північному сході Житомирської області, який було утворено в 1923 року. Площа 1,3 тисячі км2. Екологічна ситуація в районі зумовлена важкими наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (1986 р.). Районний центр — селище міського типу Народичі. Станом на 1.08.2013 населення селища становить 9571 особа.

Територія — 1285 квадратних кілометрів. Народицький район розташований на північному сході області в межах Поліської низовини. По території району протікає одна річка з чотирма притоками. Західна частина району знаходиться у межах Житомирського, східна — в межах Київського Полісся. На півночі район межує з Наровлянським районом Гомельської області Республіки Білорусь. На території району є великі запаси будівельних пісків, керамічної глини, торфу та лісових насаджень.

Річки: Уж, Жерев, Норинь, Грезля

Історія
На території сучасних Народичів — центру району — люди жили ще в давнину, про що свідчать досліджені могили доби бронзи і кургани часів Київської Русі. Перша письмова згадка про Народичі датується 1545 роком, коли вони були приписані до Овруцького замку. Після Люблінської унії 1569 року Народичі, як і інші населені пункти Правобережної України, відійшли до шляхетської Польщі. 1793 року, внаслідок возз'єднання Правобережної України з Лівобережною, Народичі увійшли до складу Росії і стали центром Народицької волості.

9 — 10 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Слободу, Хриплю, Великі Кліщі, Рудню-Базарську, Базар, Межиліску теперішнього Народицького району проліг шлях Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

17 листопада 1921 р. під час того ж Листопадового рейду через Голубієвичі на Малі Міньки теперішнього Народицького району проліг шлях Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. Там відбувся бій, у ході якого Волинська група зазнала тяжкої поразки від 2-ї та 3-ї бригад 9-ї кавалерійської дивізії (начальник — Григорій Котовський).

Того ж дня після бою вціліла частина Волинської групи продовжила відступ через Звіздаль, Мотійки й Омельники.

359 полонених під Малими Міньками українських бійців 22-23 листопада у Базарі були розстріляні.

Народицький район утворився у 1923 році.

Адміністративний устрій Народицького району
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селишна рада і 15 сільських рад, які об'єднують 65 населених пунктів та підпорядковані Народицькій районній раді. Адміністративний центр — смт Народичі.

Промисловість
У районі є два основні промислові підприємства — хлібозавод та стрічко-ткацька фабрика.

Сільське господарство
У районі діють 14 колективних сільськогосподарських підприємств, які займаються м'ясомолочним скотарством і виробництвом зерна, кормів та картоплі.

Транспорт
Народичі розташоване за 25 кілометрів від залізничної станції Овруч. Відстань до обласного центру становить 140 кілометрів, до столиці України — 170 кілометрів. Через район проходять автошляхи Коростень-Довляди (Республіка Білорусь), Київ-Мінськ. У районі є одне автотранспортне підприємство. Загальна довжина автомобільних доріг — 312 кілометрів.

Екологічна ситуація
З усіх районів Житомирської області Народицький район найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 1991 року, 36 населених пунктів району було віднесено до зони обов'язкового відселення (у тому числі і сам райцентр, 36 — до зони гарантованого добровільного віселення, ще 8 — до зони посиленого радіоекологічного контролю. Через низку причин було відселено лише частину з них, деякі були відселені частково. Поступово відбувається очищення сільгоспугідь від радіонуклідів, що дозволяє розширювати сільськогосподарське виробництво на території району. Значно складнішою є ситуація у лісових масивах, де досі подекуди зберігається значний рівень радіоактивного забруднення, передусім ізотопами 137Cs та 90Sr.