Безбар’єрний маршрут у Житомирі: першу чергу планують завершити цьогоріч, другу — досліджують експерти

У Житомирі продовжують працювати над створенням безбар’єрного маршруту. Другу його чергу — від Мистецьких воріт до вулиці Східної — дослідив ментор Школи безбар’єрних маршрутів Юрій Васильченко. Він разом із місцевими фахівцями перевірили доступність шляху та визначили проблемні місця.

«Ми пройшли все пішки, проговорили проблемні моменти, — зазначає він. — Зокрема, як організувати доступність від зупинки до арки та прилеглих будівель».

У Києві Юрій Васильченко разом із колегами проводили навчання для представників громад про те, як створювати безбар’єрні маршрути. Експерт відзначає, що Житомир має свої переваги.

«Перепади висот тут невеликі, а це позитив. Адже багато рішень можна зробити простими. Наприклад, на вулиці Східній достатньо підняти частину дороги на 20 см — і одразу шість крамниць стануть доступними без сходинок. Це і є універсальний дизайн: один єдиний вхід для всіх», — пояснює ментор.

Школа безбарʼєрних маршрутів реалізується ПРООН в Україні у співпраці зі Школою універсального дизайну на запит Міністерства розвитку громад та територій за фінансової підтримки уряду Японії.

Цього року у Житомирі планується завершити першу чергу маршруту завдовжки 1,1 км на вулиці Вітрука — від Селецької до Ціолковського.

«З війни повертаються люди, які пройшли найважчі випробування. Багато хто після поранень. Для них відчувати себе рівними, потрібними у суспільстві — надзвичайно важливо. Пандуси, зручний тротуар — це не дрібниці, а основа. Кожен проєкт, кожна вулиця й громадський простір мають відповідати принципам безбар’єрності. Бо цей шлях має бути зручним для всіх: для ветерана, для мами з дитиною, для людини з інвалідністю»,— головна архітекторка міста Ольга Бронштейн.

Про важливість таких змін говорить і експертка з доступності Неля Ковалюк:

«Доступність — це про те, щоб люди з обмеженою мобільністю відчували себе рівними та могли вільно пересуватися. Хлопці й дівчата, які повертаються з війни, переселенці з травмами чи ампутаціями — усім потрібен безперешкодний доступ. Це і фізична, і моральна незалежність. Коли є бар’єри — є залежність від сторонньої допомоги. А ми говоримо про свободу та гідність».