Леонід Шевчук - маестро, який вчить бачити красу життя

12 липня – День фотографа

Житомир останнім часом приємно дивує. Все більше бачиш на вулицях людей, що прагнуть зупинити цікаву мить. Фотографують на телефони, айфони, планшети. Є і любителі з досить дорогими фотоапаратами. Дух пізнання і творчості жене їх  за цікавим кадром у дощ і спеку. Шукають незвичний ракурс звичних речей, цікаві обличчя та персонажі. Приємно подивитися і на здобутки таких фотоаматорів та митців під час «фотосушок» - виставок, що влаштовуються просто неба на вулиці чи у парку. Вони теж спонукають діяти і творити. Отож, фотографія, як мистецтво, щільно входить у наше повсякденне життя.

У цьому процесі є і внесок визнаного житомирського фотомайстра, члена Спілки журналістів України, члена Спілки фотохудожників України Леоніда Шевчука, який ось уже 25 років веде фотогурток при Житомирському центрі творчості дітей і молоді. Щороку гурток відвідує до півсотні дітлахів. Треба бачити, з яким захопленням біжить малеча до Леоніда Маєвича на навчання! Під мудрим керівництвом педагога діти вивчають історію фотосправи (до речі, майстер створив унікальний музей ретрофотоапаратури), освоюють новітні прийоми побудови композиційних світлин за допомогою сучасних технологій, вчаться бачити красу у  найменших проявах життя.

І хоча не лише в Житомирі Леоніда Шевчука вважають метром фотосправи (його роботи не раз публікувалися в газеті «День», він активно співпрацює з УНІАН), сам  майстер  визнає, що сучасні діти здатні  і його повчити.

- Вони активні, непосидючі, з комп′ютером на «ти», а ще мають власний погляд на оточуючий світ, - розповідає митець. - Вони часто мене просто вражають ходом своїх думок, розвитком фантазій, творчим підходом до справи.

Л. М. Шевчук  - гарний вчитель, доброзичливий, уважний до своїх учнів. Можливо, мимоволі прагне бути схожим на свого наставника Миколу Андрійовича Александрова, до якого на фотогурток у Палац піонерів бігав  у юні роки, а потім по закінченні Київського технологічного технікуму, вже зі спеціальністю «фотограф-технолог», повернувся працювати та  набиратися педагогічного  досвіду.

Спливають роки у круговерті буднів. Леонід Шевчук нині відомий на всю Україну майстер. Його визнано кращим спортивним фоторепортером країни, і одну з найцінніших своїх нагород він отримав із рук керівника НОК України Сергія Бубки. Його світлини не раз визнавали кращими на престижних всеукраїнських конкурсах, а творчі виставки завжди збирають чимало шанувальників. Він давно міг би працювати в столиці та з Житомира їхати не хоче. Рідне місто, де народився, любить і вважає найкращим, бо воно не метушливе,  має свої чари, а ще  тому, що тут живе багато його друзів.

Леонід Шевчук постійно навчається, нині здобува чергову освіту, адже переконаний, що фотограф-портретист має бути насамперед психологом, щоб миттєво вловити характер людини, зрозуміти, як краще подати характерні риси чи просто підготувати людину до фотосесії, зняти скутість, викликати  довіру до фотомайстра.

Митець продовжує творчо розвиватися, багато працює, щоб мати можливість подорожувати, побачити світ. З кожної подорожі: чи то з Америки, Ізраїлю, країн Європи він привозить нові творчі доробки.

Своїм учням та усім фотолюбителям Маестро радить побільше фотографувати, ловити емоції і обов’язково роздруковувати свої світлини, бо лише тримаючи в руках фотокартку, відчуваєш її особливу енергетику. Та енергетична мить, зафіксована на папері, залишається, як скарб,  назавжди.

Ярослава ПОЛІЩУК