Любарський район — адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Житомирської області, районний центр — смт Любар. Станом на 01.08.2013 року населення становило 27 713 осіб. Площа — 757 км². Утворено 1923 року.
Історія
Любарський район утворений у 1923 році . Його центром є селище міського типу Любар. У первинному літописі воно згадується під назвою Болохів - місто на річці.
Предки любарчан брали активну участь у повстаннях кінця ХІУ століття проти національного, релігійного і соціального поневолення, очолюваних Криштофором Косинським і Северином Наливайком, у визвольній війні українського народу 1648-1654 років під керівництвом Богдана Хмельницького.
2 — 3 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Бичеву, Рогізну, Семенівку, Малий Браталів, Авратин, Кириївку, Панасівку, Коваленки, Липне, Меленці теперішнього Любарського району проліг шлях Подільської групи (командувачі: Михайло Палій-Сидорянський та Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
Географія
Розташований у південно-західній частині Житомирської області (лісостепова зона) і межує на півночі з Романівським, на сході — Чуднівським районами Житомирської області. Також - зі Староконстянтинівським, Старосинявським і Полонським районами Хмельниччини та Хмільницьким районом Вінницької області. Площа району становить - 757 квадратних кілометри. Площа району за своєю конфігурацією є компактною. Населення 31 тис. чол., з них сільського — 28.6 тис. чол., середня густота населення 41 чол. на км².
Поверхня району — хвиляста рівнина. Корисні копалини: каолін, торф, вапняки, граніти (у тому числі габро і лабрадорит), пісок, глина. Найбільша річка району — Случ (басейн Прип'яті), на берегах якої розташовано смт. Любар і 13 сіл району. Ґрунти чорноземні, сірі і світло-сірі. Ліси (дуб, граб, липа, ясен, берест, сосна, ялина) займають 4,9 тис.га.
Адміністративний устрій
Селищній і 24 сільським радам підпорядковано 48 населених пунктів, 47 сіл і 1 селище міського типу — Любар, яке одержало статус селища у 1924 році, і є адміністративно-територіальним, господарським та культурним центром району. Районний центр — Любар, селище міського типу, яке розташовано за 85 км від обласного центру м. Житомир і за 24 км. від залізничної станції Печанівка. Відстань від столиці України м. Києва - 225 км.
Економіка
В економіці провідне місце належить сільському господарству. Тут функціонують 16-СТОВ, 10-СВК, 5-ПСП, 2-ВАТ, Новочорторійський державний аграрний технікум, дослідне господарство «Нова перемога», 53 селянських фермерських господарств, 13 тис. Громадян володіють земельними паями. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 54935 га., з них ріллі — 43616 га.
Основними напрямками сільськогосподарського виробництва району у рослинництві є зерново-буряковий, у тваринництві — м'ясо-молочний. Урожайність зернових у різні роки становила від 25 до 46 цнт. Зерна з гектара, в окремих господарствах по 70-80 цнт. З га. Урожайність цукрових буряків 350–400 цнт з га.
У 2002 році у господарствах району зросла урожайність і валовий збір картоплі, овочів і фруктів. У сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності виробництво м'яса зросло на 20%, молока на 17%, яєць на 7%.
Промисловість району включає в себе 5 підприємств із різною формою власності. ВАТ «Райагропромтехніка» , ВАТ «Новочорторійський млин завод», консервний завод, СП «Хлібзавод» Любарської РСС, ПП «Ренет», які займаються переробкою сільськогосподарської продукції та обслуговуванням сільгосп-підприємств. У 2002 році ними вироблено валової продукції на суму близько 7 мільйонів гривень.
Будівельниками району освоєно близько 2 млн грн. інвестиційних капіталовкладень. Введено у 2002 році 1699 м². житла, понад 20 км. Газових мереж, здано в експлуатацію ряд об'єктів соціально-культурного призначення.
Населення обслуговують 40 медичних закладів, в тому числі центральна районна лікарня. Функціонує дитячий оздоровчий табір «Світанок» на 120 місць у зміну, який працює 4 зміни в сезон.
Мережа освіти налічує 33 загальноосвітні школи, де 562 учителі навчають 4662 учні, 10 — постійно діючих дошкільних закладів на 360 дітей. Державний аграрний технікум, де навчається 509 студентів, профтехучилище на 311 учнів, школа мистецтв, центр учнівської творчості.
Культурно-освітню роботу ведуть один районний, 18 сільських будинків культури, 16 клубів, історико-краєзнавчий музей, 2 районних і 35 сільських бібліотек із забезпеченням книжковим фондом населення 10 примірників на кожного жителя. Працює студія районного телебачення, видається районна газета «Новий день».
До послуг населення району 226 км. Автомобільних доріг з них 250 км. Із твердим покриттям. У 2002 році послугами автотранспорту скористалося понад 300 тис. пасажирів.
Весь район електрифіковано. Телефонне забезпечення становить 28 телефонів 100 сімей. Роздрібну торгівлю здійснюють 34 підприємства системи РСС і 70 приватних магазини. Функціонує два підприємства ресторанного типу.
У районі є 96 пам'яток історії і культури, в тому числі давньоруське городище 11-13 ст. у с. Великі Деревичі, палац і парк у с. Нова Чорторія 1 половини 19 ст. У районі споруджено 111 пам'ятників та обелісків воїнам — визволителям і односельцям, які загинули в боях проти німецько-фашистських загарбників під час Другої Світової війни.
Символіка Любарського району
Символіку Любарського району прийнято рішенням VII сесії Любарської районної ради VI скликання 16 червня 2011 року.
В червоному полі щита декоративне, золоте «жовте» зображення крокуючого птаха. Такий тип зображення характерний для гравіровок нанесених на давньоруські ювелірні прикраси (колти, браслети). Герб обрамлений вінком із зеленого дубового і лаврового листя та золотих колосків пшениці обвитих синьо-жовтою стрічкою, яка вигнута під гербом дужкою з написом «Любарський район», з під якої виходить червоний кетяг калини. Щит увінчує декоративна барокова композиція, в центрі якої золоте сонячне коло, над яким звисають два червоних кетяги калини.
Прапор - прямокутне полотнище, (співвідношенням 2:3) яке складається із трьох смуг – червоної, жовтої і червоної (співвідношенням їхньої ширини 2:1:2). В центрі полотнища зображення герба Любарського району, декоративний картуш якого виконаний (золотим кольором).