Потіха дітям та дорослим

Житомирські новини - У Державному архіві Житомирської області зберігаються цікаві відомості з історії становлення та розвитку Житомирського обласного театру ляльок. Зокрема, в газеті «Радянська Волинь» (№ 27 від 3 лютого 1935 року) вміщено публікацію «Дитяча радість», в якій повідомляється про те, що 1 грудня 1934 року в Житомирі при драматичному пересувному театрі Київської облпрофради (Житомир у 1932-1937 роках входив до складу Київської області) народився перший і єдиний в області в системі пересувних ляльковий театр.

Минуло два місяці наполегливої праці і театр під керівництвом видатної акторки З.О. Пігулевич 1 лютого 1935 року розпочав свої вистави в Палаці піонерів і жовтенят. Репертуар відкривала вистава «Юра-Замазура», яка тривала не більше 45 хвилин у супроводі педагогічних роз’яснень у художній формі. Найперші глядачі – вихованці дитячих установ. Велика зала палацу була переповнена. У день відкриття свого першого сезону лялькарі побували в 3-й дитячій комуні «Затишок» на Богунії. До речі, всі вистави були безкоштовними і «поки що лише для дитячих колективів». А наступну свою виставу, - повідомляла газета, - театр мав намір присвятити глядачам середнього дитячого віку.

У новорічному номері газети «Радянська Житомирщина» за 1985 рік ляльковому театру присвячено розповідь М. Сича «Казка святкує ювілей». У тодішньому піввіковому літописі театрального колективу автор виокремив кілька значущих штрихів, підкресливши, що одразу після визволення міста від фашистських окупантів, коли ще долинала сюди гарматна канонада, ентузіасти зайнялися відродженням театру. «Ще не було ляльок, ні ширм, ні костюмів, ні транспорту, але в маленького колективу акторів (їх було восьмеро) відчувалося непереборне бажання нести своє мистецтво в люди. Часто з бутафорією на плечах ішли вони в села. При світлі гасових ламп оживали казкові персонажі, за чию долю переживали не тільки діти, а й дорослі. Перша тодішня режисерка Т.В. Станіславська на «вогнику», присвячену ще його 40-річчю, пригадувала, що однією з перших повоєнних була вистава «Як Гітлер душу чорта продавав», з якою лялькарі виступали в підшефних військових частинах. Цікавий факт: Житомирська обласна рада вже 23 квітня 1945 року прийняла постанову щодо фінансування лялькового театру та його штатного розпису (а це одинадцять чоловік).

Нині Житомирський обласний театр ляльок – один із провідних серед споріднених театрів в Україні, який продовжує кращі традиції вертепу та народного українського лялькового театру. Розташований у центрі міста на вулиці Михайлівській, 7, в будинку, спорудженому в 1905 році для Житомирського відділення Російського імператорського музичного товариства.

У 2015 році колектив Житомирського академічного обласного театру ляльок відзначив свою чергову ювілейну дату - 80 років творчої діяльності.
Про урочистості з цієї нагоди поінформувала літературний редактор театру Надія Паладій:
- Святковий концерт «80 років разом …», II-й відкритий фестиваль авторських й аматорських театрів «Світ ляльок», виставка митців-лялькарів рідного міста, відкриття ювілейного сезону. Радість цих приємних подій на початку жовтня ми хотіли розділити, в першу чергу, з нашими постійними глядачами, поважними театралами-лялькарями України - людьми, чиє захоплення і робота, пов’язані з мистецтвом театру ляльок.
80 років минуло з дня показу першої лялькової вистави в Житомирі. Для міста це, безперечно, визначна подія, адже поява театру ляльок означала, що відтепер дитячі допитливі серця в надійних руках справних лялькарів. З того часу світ побачили більше сотні спектаклів, з яких утвердилися й міцно закріпилися в репертуарі 28. Найстарішій виставі «Кіт у чоботях» цього року виповнилося 27 років. Поважна дата! За ці роки невід’ємною рисою всіх постановок Житомирського академічного обласного театру ляльок є виховання в юних глядачів прагнення до добрих вчинків, поклику цінувати друзів й допомагати їм у біді, ніколи й ні за яких обставин не опускати руки і вірити в дива. Тому в нашому театрі живуть добре Чортенятко та Зайчик, який завжди дасть раду злому Вовкові. …

Театр – неначе окрема планета, сповнена тепла, посмішок, чудес і завжди позитивних емоцій.

Про сучасне Житомирського академічного обласного театру ляльок розповідає директор, художній керівник театру Сергій Мисечко:
Сьогодення – це невпинний процес руху й розвитку, конкуренції та інновацій. Театр не завжди з легкістю, однак з упевненістю демонструє більше п’ятисот вистав у рік, охоплює тридцять чотири тисячі глядачів, які приходять до театру та дивляться спектаклі за мотивами українських народних казок, європейських авторів, відомих казкарів Ш. Перро, Г.-Х. Андерсена, Е. Гофмана та інших. З особливим трепетом і вдячністю чекають діти в школах та дитсадках області зустрічі з акторами нашого театру. Ми дружимо з усіма лялькарями України, отримуємо запрошення на фестивалі та гастролі. Нещодавно, на початку жовтня, актори театру повернулися з ІІІ-фестивалю театрів ляльок України «Мереживо казкове», який проходив у Черкасах. За гарний акторський дует і створену теплу атмосферу в глядацькій залі ми отримали нагороду. Ми з любов’ю вплели в мереживо казок свою казку «Івасик і Змія». Актори нашого театру збагатилися гарними враженнями від фестивалю, екскурсій, знайомств і зустрічей.

Середину жовтня наші артисти зустріли в Польщі. Це час, коли на Підляшші проходять дні української культури. Вкотре лялькарі привезли офіційні подяки за цікаву виставу, цьогоріч - за казку для сімейного перегляду «Золоте Курча» й активну роботу в садочках, школах і місцевому Палаці культури. Серед глядачів міста Більськ-Підляський були й українці, які мешкають у Польщі. Польські ЗМІ виявили чималий інтерес до наших вистав, що є позитивною оцінкою роботи театру.

Чи так насправді в театрі все добре й злагоджено? Чи можливо це в колі людей такої професії? Звичайно, стіни театру почули за стільки років чимало суперечок, однак лише творчих. І це найголовніше. Усі тринадцять акторів - люди амбітні, індивідуальні, креативні, з різними амплуа, але вміють чудово поєднувати свою творчу енергію в інтересах справи, а тому й виглядають на сцені гармонійно й привабливо. Всі різні, однак ідуть до спільної мети!

А наша мета, як і вісімдесят років тому, - порадувати маленьких глядачів доброю казкою, цікавою та зрозумілою. Тому театр невтомно працює над постановкою нового колоритного спектаклю «Язиката Хвеся», а також новорічною виставою. Ми повинні бути завжди професійні, правдиві й відверті, адже наш глядач – це діти !!!

Галина Лук’янчук
провідний спеціаліст відділу
використання інформації документів
Державного архіву
Житомирської області