Спецтема

Вервечка подій і прочитаний твір Бандери про визвольну революцію вкотре наштовхують на думку, що керівництво держави спрямовує зусилля правоохоронців не у ті степи. Ось побили мого колегу і друга Сашка Ніколайчука за викриття злочинних схем в Олевську, що стосуються незаконного видобутку бурштину. Я вже давно казала, що на півночі Житомирщини діє реальна терористична організація, яка співпрацює з місцевими чиновниками та людьми в погонах.

Ще 16 жовтня 2013 року виконком Житомирської міськради задовольнив клопотання Генерального консульства Республіки Польща у м. Вінниці про встановлення пам’ятника Ігнацію Падеревському — видатному польському державному діячеві та всесвітньовідомому музиканту-віртуозу. З подачі нині вже відправленого у відставку міського голови Житомира Володимира Дебоя рішення ухвалили без громадського обговорення і навіть затвердження сесії міськради. Мотиви цілком зрозумілі, бо ні житомиряни, ні депутати навряд чи погодились би на встановлення у центрі міста монумента людині, яка була не лише видатним митцем, а й очолювала уряд Польщі у період збройної агресії проти Західноукраїнської Народної Республіки та окупації поляками Галичини.

Трохи більше пів року тому назад, а саме, 21 листопада 2014 між представниками політичних партій Народного Фронту, Блоку Петра Порошенка, Об’єднання Самопоміч, ВО Батьківщина та Радикальної партії Олега Ляшка було підписано коаліційну угоду про співпрацю між парламентськими політичними партіями, які, спираючись на існуючі можливості та умови, об’єднуються задля реалізації поставленої мети.

В переддень Дня журналіста, насамперед, хочеться теплим добрим словом згадати всіх своїх колег, хто творив газету «Місто» впродовж років її існування. Можливо, хтось сторонній дорікне, що не завжди газетярі говорили правду, інколи замовчували злободенні теми, згладжували гостроту проблем. Та лише той, хто "варився" у редакційному котлі, хто знає, у яких інколи двобоях із можновладцями відстоювався черговий номер, або як лише двоє «писак» видавали "на гора" газету-лялечку, якою зачитувалися тисячі передплатників, або як на «голодному пайку»

Хиткі перемир’я на Сході знову змінюють черговими спалахи бойових дій. Мало не щодня - поранені і продовжує поповнюватися чорний список тих, кого ця війна забрала у нас назавжди. Потроху, знесилені зростанням цін, комунальних тарифів і безробіттям, ми звикаємо жити в умовах війни. Але звикнути до того, що там убивають і калічать наших хлопців, не можна ніяк. Ми вже не просто чуємо про їхні воєнні будні, ми бачимо їх самих, тих, що повернулися на ротацію, - у засмальцьованих камуфляжах, засмаглих, а точніше, почорнілих, змучених і якихось розгублених чи навіть осиротілих, якщо опиняються наодинці посеред вулиці. 

Батьки старшокласників ламають голову над дилемою: свято дитини має бути «не таким, як у всіх», і водночас – «не гіршим, ніж в інших». Декорування школи, подарунки вчителям і керівництву, плаття, взуття, костюм, зачіска, макіяж і манікюр... А ще фото, відео, ресторан з розважальною програмою – це все незмінні атрибути сучасного випускного, від яких може обертом піти голова. Очевидно, що підготувати хлопця для урочистого заходу обійдеться батькам дешевше, ніж дівчину. Варіантів проведення урочистого випускного на сьогодні безліч, усе впирається тільки у вартість. Незважаючи на кризу й дорожнечу, «розважальна промисловість» бере своє.

Для того щоб здобути водійське посвідчення, потрібно не так багато – час, гроші і трохи посидючості. Сумлінно вивчивши правила дорожнього руху і «накатавши» потрібну кількість годин в автошколі, кожен, хто бажає, отримує шанс скласти іспит на права в органах ДАІ. Якщо своїми знаннями і вміннями абітурієнт зуміє переконати приймальну комісію, через тиждень він отримає новеньку пластикову картку зі своєю фотографією, що підтверджує законне право на участь у дорожньому русі. Але про все по порядку. За останні кілька років автошколи почали з’являтися наче гриби після дощу. Охочих отримати водійське посвідчення заманюють на курси різного роду акціями, бонусами і знижками.

Сьогодні в умовах складної економічної ситуації в країні держава намагається уникнути дефолту і виконати обіцянки нашим кредиторам. З цією метою розпочато активну фазу енергоощадної політики, що змушує згадати про економію вже і простих українців. Нові тарифи на електроенергію, газ, тепло і гарячу воду почали діяти. Пропонуємо вам ознайомитись із тезами, що допоможуть розібратися за що і скільки доведеться платити. Чи зможе пересічний українець вижити при такому диспропорційному зростанні вартості "комуналки"?

Про військові відрядження у зону бойових дій медсестер Житомирського військового госпіталю, подробиці, моменти, про які важко говорити – дізналася кореспондент газети «Місто». Наша розповідь про жінок, які мужньо виконують свій професійний обов’язок за будь-яких обставин, щоразу підтверджуючи високий сенс свого покликання. Тетяна Василівна Хобта, старша операційна сестра хірургічного відділення, Ірина Анатоліївна Сицинська, старша сестра травматологічного відділення та Олена Володимирівна Луцюк, старша сестра приймального відділення Житомирського військового госпіталю мають багато у чому схожу долю.

Кожна людина має право та потребує захисту від хвороб, керованих за допомогою вакцин. У більшості країн світу вакцинацію за рахунок державних коштів проводять від 15­18 хвороб. В Україні – від 10. Це закладено законодавчо. Наскільки реально виконує держава задекларовані нею обов’язки? Як здійснюється контроль за імунізацією населення, контроль якості вакцин? Про це інтерв’ю у газеті «Місто» із завідувачкою кабінету профілактики інфекційних захворювань центральної дитячої міської лікарні Людмила Головень.